У промисловому секторі України ситуація зі свинарством неоднозначна – за статистичними даними, поголів’я свиней скорочується, менші обсяги їхнього вирощування та забою, зростають ціни на цей вид сировини. Враховуючи наявну ситуацію на ринку така «хвиля» зацікавленості до свинарського бізнесу – не дивина. Проте варто розуміти, що ентузіазм до вирощування свиней у багатьох випадках епізодичний, оскільки обумовлений висхідним рухом закупівельних цін.

Крім того, виробники свинини схвильовані, чи не спричинить стрімке подорожчання ширшою появою на українському ринку імпортної сировини, дестабілізує ситуацію на ринку й АЧС.

Про ситуацію на ринку свинини, стан галузі загалом, завдання, які треба вирішувати при вирощуванні та збуті свиней, а також експортну складову й вплив імпорту на галузь розповідає Олександра Бондарська, аналітик Асоціації «Свинарі України».

Скороченню промислового поголів’я, наслідки якого спостерігаємо зараз, передував важкий 2016 рік, протягом якого українські свинарі стикнулися з низкою «сюрпризів». Серед них – «новинки» оподаткування (часткове скасування спецрежиму ПДВ), наслідки російського продембарго, що негативно позначилося на внутрішніх цінах, ослаблений внутрішній ринок через низьку платоспроможність населення, поширення АЧС. Зрештою, не усі оператори витримали такі випробовування, а найслабші з них були змушені полишити галузь.

– Олександро, окресліть ситуацію на ринку свинини за 2016-17 роки.

– Основним чинником, який суттєво обмежив внутрішню пропозицію свинини від промислового виробника, є істотне скорочення поголів’я свиней у сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, у цьому році галузь свинарства увійшла зі значно меншою кількістю маточного поголів’я («мінус» 28% порівняно з кількістю на початку року минулого року). Це не могло не позначитися на загальній кількості «індустріальних» тварин у країні. Тож вже на початку другого півріччя у промисловому секторі налічувалось 3,4 млн свиней – на 9,7% менше ніж торік та на 3% менше ніж на початку 2017 року.

Динаміка поголів’я свиней за категоріями господарств та частка промислового поголів’я у загальній кількості Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ

Флагмани вітчизняного свинарства попри випробування минулого року не зупинили розвитку. Окремі оператори суттєво змінили позиції на ринку. Проте не усі з них пішли шляхом укрупнення: дехто значно скоротив кількість свинопоголів’я через ризики поширення АЧС й інші проблеми.

Поголів’я ТОП-15 найпотужніших свиногосподарств України

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

За січень-липень 2017 року на забій реалізували 303,5 тис. т свинини живою вагою. Це майже на 30% більше ніж за сім місяців 2012 року, а відхилення порівняно з аналогічним періодом торік менше 1%. Але попри такі показники вирощування свиней скоротилося відчутніше – на 8,9% до 310,1 тис. т живої ваги.

Тож співвідношення обсягів отриманих приростів живої ваги свиней та маси живця, реалізованого на забій, у згаданому періоді становило 98%. Для порівняння: п’ять років тому з усього отриманого приросту живої ваги свиней на забій йшло 87%, а у січні-липні 2016 року – 89,9%, а за підсумками семи місяців 2017року цей показник – 98%. Таким чином простір для розвитку галузі значно менший. Зазначимо також, що рівень обсягів реалізації на забій підтримується і завдяки поступовому скороченнюпоголів’я промисловими свиногосподарствами, які вирішили взяти «тайм-аут» для зміни стратегії розвитку та/чи реконструкції виробничих приміщень.

З іншого боку, на відміну від підсумків січня-травня поточного року, забій не перевищує отриманих обсягів приросту живої маси тварин. Тож можнасподіватися на поступове відновлення поголів’я.

– Прокоментуйте ситуацію щодо експорту української свинини?

– Упродовж аналізованого періоду українські трейдери реалізували за кордон 3,93 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) сукупною вартістю $8,3 млн. Це майже втричі більше ніж рік тому. Варто також звернути увагу на те, що за підсумками семи місяців 2016 року Україна не мала статусу нетто-експортера свинини, адже надходження імпортної сировини у січні-липні попереднього року на 65% перевищували обсяги експорту відповідної товарної групи. Цього року, навпаки, імпортна активність більш ніж удвічі поступається експортній.

Основним ринком збуту є Грузія, яка, окрім м’яса свиней, досить активно закуповує живих тварин забійних кондицій. Поступово зростає апетит до української свинини і на азійських ринках, зокрема в Казахстані –понад 12% валютної виручки від експорту свинини — $994 тис. – надійшло від поставок її до цієї країни понад 0,4 тис. т. З лютого розпочалися поставки свинини до Туреччини, а у березні та травні — до Узбекистану, епізодичні поставки до Анголи. Крім того, у перший місяць літа серед «нетипових» напрямків експорту відзначили Корею та Об’єднані Арабські Емірати. До Гонконгу за січень-липень спрямовали восьму частину експортних обсягів (близько 450 тис. т).

– Зараз на ринку можна спостерігати значне подорожчання свинини: з чим це пов’язано?

– У першому півріччі 2017 року спостерігається висхідний рух закупівельних цін на живець свиней забійних кондицій. Так, стартувавши з середньої позначки у 30 грн/кг у кінці січня, внутрішні котирування свинини живою вагою за січень-червень сягнули історично максимальної позначки 47,2 грн/кг. Хоча у липні котирування дещо послабилися, вже у другій половині липня закупівельні ціни відновили висхідний рух під впливом традиційних сезонних коливань пропозиції живця та, відповідно, цін.

Так, м’ясопереробники одностайно свідчать про відчутну нестачу свиней забійних кондицій. Закупівельна ціна зростає завдяки попиту над сезонно послабленою пропозицією: спекотні погодні умови негативно позначаються на темпах приросту живої ваги свиней. З огляду на таку ситуацію, а також очікуване пожвавлення споживчої активності під час тривалих святкових вихідних, м’ясопереробники готуються до подальшого подорожчання закупівель свинини.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Така цінова динаміка змушує скорегувати прогноз середньорічної ціни на живець у 2017, яка очікувалась на рівні 32–34 грн/кг, з найвищою ціною на рівні 40 грн/кг.

– З початком підвищення цін на живець у виробників свинини з’явилися побоювання, чи не спричинить таке стрімке подорожання "напливу" імпортної сировини?

– Тоді трейдери заспокоїли свинарів, зазначивши, що імпорт якісної м’ясної сировини навіть в умовах безмитної торгівлі з ЄС – економічно необґрунтований. Переробники також засвідчили своє бажання працювати на сировині внутрішнього виробництва. Проте упродовж червня ситуація та настрої змінилися, оскільки темпи зростання внутрішніх цін суттєво перевищували коливання цін на європейську свинину. Закупівельна ціна за цей період досягла критичної для багатьох м’ясопереробників позначки 47–48 грн/кг, зрісшина 10%. Тож наприкінці місяця внутрішні котирування впритул наблизилися до "бар’єрної" ціни, коли надходження сировини з-за кордону стало ймовірнішим.

Але ще й до того критичного моменту, коли навіть найлояльніші переробники всерйоз замислилися про імпорт, м’ясним ринком ширилися чутки про надходження свинини європейського походження. Деякі оператори навіть закупили "пробні" партії замороженої свинини з Польщі.

Закупівельні (внутрішні) ціни на свиней в окремих країнах* у перерахунку на забійну вагу станом на 26-й тиждень порівняно з цінами в Україні

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними European Commission,

pig333.com та власного моніторингу

Незважаючи на це ні в червні, ні за перше півріччя 2017 року загалом не спостерігалося пожвавлення поставок свинини з-за кордону. Упродовж першого місяця літа митну територію України перетнули менше 0,2 тис. т свіжого, охолодженого чи мороженого м’яса свиней. Сукупний обсяг імпорту свинини за підсумками першого півріччя становив 0,93 тис. т, тобто в 2,3 разу менше ніж завезли за першу половину 2016року.

Звичайно, частина вантажів могла надійти і на початку липня. Проте вже протягом першої декади місяця висхідний рух цін на живець свиней забійних кондицій практично зупинився, а заготівлю свинини протягом другого тижня здійснюють за значно нижчими цінами. Це, з одного боку, вселило в представників м’ясопереробних підприємств оптимізм та змусило змінити свою думку про використання імпортної сировини. Гравці на цьому ринку стверджували, що свинина в Україні поступово дешевшає, зміни курсу євро на рубежі місяців додало ризикованості імпортним операціям, тож в такій ситуації більшість операторів зацікавлені працювати з внутрішнім постачальником.

Звичайно, залишається частка виробників м’ясних виробів, для яких наявний рівень цін на живець надто високий, а імпорт прийнятніший за ціною та якістю. Проте варто зазначити, що більшість "м’ясників" конкурують з імпортною сировиною, тож у ній не зацікавлені. Оператори ринку стверджують, що власний забій значно вигідніший, оскільки на виході отримуєш не тільки свинячу напівтушу, а й субпродукти, які також можна вдало реалізувати. Крім цього, враховуючи перипетії з валютними курсами, більшість українських переробників налаштовані на тривалу співпрацю з внутрішнім постачальником свинини.

Враховуючи, що тенденції зменшення обсягів імпорту спостерігаються в усіх видах свинної продукції (м’ясо, субпродукти, жир), внутрішній ринок цього року більше ніж раніше орієнтований на вітчизняну сировину. Тож всупереч прогнозованому приросту надходження свинини з Європи, яка залишається "монопольним" постачальником протягом 2016-2017 років, поточний рік може відзначитися якщо не найменшим обсягом імпорту, то не більшим ніж торік.

– Яка ситуація зараз з АЧС, її вплив на галузь?

– За період з початку 2017 року в Україні зафіксували 97 випадків африканської чуми свиней у різних регіонах країни. Цей показник перевищив антирекорд 2016 року –91 спалах за рік. Загальні втрати поголів’я з 2012 року, коли АЧС вперше зареєстровано в Україні, сягають 130 тис. свиней, з них 10 тисяч – цьогоріч.

Впливає АЧС і на саму галузь свинарства та її структуру. Окрім втрати лише у 2016 році 1% промислового поголів’я свиней та у низки як дрібних, так і середніх виробників свинини, АЧС є суттєвою перепоною для відкриття нових експортних ринків. Крім цього, поширення АЧС спричиняє панічні настрої серед найменших виробників свинини, які сумніваються у своїй «витривалості» проти таких викликів. Їх вихід з ринку, звичайно, звільняє деяку нішу для потужніших гравців ринку, проте активізація забою ситуативно послаблює ціну на живець свиней, а в перспективі зменшує потенційний доробок галузі. Водночас, ті виробники свинини, які залишаються, більше коштів інвестують у біобезпеку, яка слугує «щитом» не тільки від цього вірусу, а й від інших хвороб свиней.

Розмовляла Мар'яна Якимів