За якими критеріями можна охарактеризувати рівень будь-якого підприємства? За якістю продукції? За ступенем модернізації чи автоматизації? Звісно, ці показники асоціюються із розвитком та інноваційністю підприємства. Проте головне це розуміння керівництвом компанії вимог ринку та на що потрібно звертати увагу в щоденній роботі – як впроваджувати нові задуми у виробництво. Саме так працює порівняно молоде, але вже знане в Україні підприємство «Дунапак-Україна», керівником якого є відома та шанована у пакувальному бізнесі людина – Михайло Титикало (на знімку). Про початок діяльності компанії як самостійного структурного підрозділу великого європейського виробника тари – австрійської фірми «Хамбур-гер-Мосбургер» (його угорської філії «Дунапак») розповідає Михайло Федорович.

– Коли у 1998 році разом з угорською фірмою ми створили спільне підприємство, ставили перед собою два головних завдання. По-перше, хотілося переобладнати виробничий корпус колишнього цеху технічних паперів, що простоював останні три роки. По-друге, була мрія створити підприємство західного зразка, яке б відповідало міжнародним вимогам за зовнішнім виглядом, культурою виробництва, виробничими стосунками у колективі та рівнем заробітної лати. Щоб за досвідом не потрібно було їздити за кордон, а просто відвідати СП «Дунапак-Україна».

Можу сказати, що нині наше підприємство відповідає усім цим вимогам. Зріс рівень виробничої культури, багато фахівців навчали на підприємствах Угорщини. На західних зразках побудована і структура керування. 

Наприкінці 90-х років ХХ ст. Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат переживав не кращі часи. Ми докладали чимало зусиль, щоб не просто зберегти підприємство, а й зробити його рентабельним.Сподіватися на фінансову допомогу держави не доводилось, тому я почав шукати інвестора. У 1996 році ним став Міклош Галлі,президент відомої угорської компанії «Dunapack Papers and Packaging Ltd», а вже через два роки у м. Жидачеві (Львівська обл.) було створено спільне підприємство із виробництва паперових мішків –«Дунапак-Україна»,що представляє угорську філію «Dunapack». Спеціалізується воно на виробництві гофропродукції та сировини для їх виробництва. На момент створення «Дунапак-Україна» ніша паперових мішків в Україні була ще не заповнена.

У 2000 р. нові власники ЖЦБК вирішили вийти зі складу засновників діючого СП, і запропонували угорської стороні свій пакет акцій. Інвестор погодився – так компанія «Дунапак-Україна» стала підприємством з 100% західним капіталом, яке я очолив.З 2001 року компанія розпочала виробництво високоякісної гофротари складної конфігурації з нанесенням триколірної поліграфії.

Згодом активи компанії були продані компанії «Монді», яка є світовим лідером у сфері виробництва паперових мішків, оскільки такий вид діяльності не є профільним для холдингу. Після цього виробництво із Жидачева перенесли до Ходорова, на територію складального цеху Заводу поліграфічних машин. Окрім наявного на підприємстві обладнання (машина плаского висікання, «Bobst–1575», флексографічна триколірна машина «Bobst–1600» та багатоточкова машина для склеювання «PCR–1420» з можливістю склеювання ящиків до 4 точок), у 2007 році на заводі встановили ротаційну машину «Simon» (Англія), яка до цього працювала на одному із підприємств «Дунапак» в Угорщині.

Нині підприємство працює у три зміни, випускаючи понад 20 млн м² гофротари на рік, що становить до 2% від загального обсягу ринку.

На жаль, в Україні склалася така ситуація, що понад 80% упаковок використовує харчова промисловість. У світі ж інші тенденції – лишень 30% пакування – це харчова промисловість, а все інше – промисловість. Нам важко працювати в таких умовах, бо коли один із потенційних клієнтів відмовляється від співпраці, то це негативно позначається на виробництві загалом.

Плануємо збільшити обсяг ринку до 20% завдяки відкриттю нового комбінату у м. Цурюпинську – для цього ми придбали ділянку площею 8,5 га. Потужність підприємства становитиме 120 млн м² на рік. У січні 2008 році в орендованих приміщеннях було запущено лінію японського виробництва «Isowa» з можливістю нанесення триколірного друку, з лютого налагоджено виробництво чотириклапанного ящика, а у березні 2008 року розпочато будівництво нового заводу яке плануємо завершити вже на початку 2009 року, а на початку ІІ кварталу запустити виробництво. Я впевнений, що тара виготовлена на новому підприємстві, відповідатиме усім вимогам та стандартам.

Наразі ми виготовляємо лоточки для напоїв (алкогольних, слабоалкогольних і безалкогольних), кетчупів, майонезів, ліків, фарб, побутової хімії; лотки складного висікання для транспортування молочної та кондитерської продукції. З появою нашого підприємства українські виробники отримали можливість замовляти якісну продукцію в Україні, не витрачаючи час на пошуки закордонних партнерів.

«Дунапак-Україна» працює як на угорській, так і на українській сировині під замовлення клієнтів, серед яких такі відомі компанії: «Лакталіс Україна», «Орлан», «Орлан», «Сандора», «Вінніфрут», «Молочар», «Ковельмолоко», «Нідан+», «Галактон», «Нестле», «Яричів» й інші.

Продовження матеріалу про будівництво нового комбінату читайте у наступному номері газети «Харчовик».

 Підготувала Орислава МУДРА