Таку настоянку пропонує компанія «Хані Баджер». Підприємство виготовляє настоянки і наливки за українськими рецептурами, знайденими в різних регіонах країни.

– Що означає «настоянка на бджолах»? – запитуємо у працівника компанії Артема Скубенко, який якраз і пригощав нею.

– А те означає, що настоянка не на меді, прополісі чи пилку, а справді на бджолах. Рецепт цієї настоянки – родом з Житомирської області.

Бджолиний підмор (мертві бджоли) є необмінним природним явищем у кожній бджолиній сім’ї – і водночас це ліки нетрадиційної медицини, вони містять цінні біологічно-активні комплекси. На тілі бджоли осідають практично всі компоненти її життєдіяльності: мед, пилок, маточне молочко та віск. Та й хітиновий покров бджіл містить дуже цінні хімічні речовини – гепарин і гепариноїди. У нашому виконанні настоянка із бджіл – не ліки, а смачний напій, до того ж корисний, із трав’яним післясмаком та медовим ароматом, до 37⁰. Присмаку меду не має, на відміну від настоянки за іншим рецептом (козацьким, із Запоріжжя) – на вощині.

Маємо в асортименті і наливки: рецепт вишнівки – з Вінниччини, малинова наливка – зі Слобожанщини, смородинова – з Івано-Франківщини. Шипшина й дика груша – з Київщини, дубова кора – з Черкащини. Цьогорічна новинка – настоянка кизилова, з Криму.

Значну частину сировини ми отримуємо із власних садів і плантацій або із садів чи городів наших родичів, друзів. Так само на власній пасіці збираємо навесні й бджолиний підмор.

– За яким принципом обираєте рецепти з різних регіонів? Адже настоянки, наливки – їх готують всюди.

– Орієнтуємося на те, де традиційно найбільше вирощують ті чи інші плоди та ягоди. До речі, звідки рецепти – там, зазвичай, закуповуємо й сировину. У нас невелике виробництво, тому нам легко дотримуватися такої вибірковості. Припускаю, що зі збільшенням обсягів виробництва напоїв, мабуть, вже буде складно робити орієнтацію на конкретний регіон при закупівлі сировини. Та все ж будемо старатися дотримуватися регіональності, бо в тому якраз наша особливість.

Ще одна особливість «Хані Баджер» у тому, що свої напої виробляємо лише із свіжих ягід.

– Рецепт якого напою, на ваш смак, найбільш цікавий?

– На колір і смак товариш не всяк. Щодо мене, то мені до смаку смородинова наливка. Смородина – потужна за смаком ягода, тому наливку з неї треба дегустувати останньою, інакше вона переб’є всі інші. Усі ягоди, з яких ми виробляємо напоїв, ідуть у відходи, крім вишні. Так звану п’яну вишню використовують зазвичай у виробництві кондитерських виробів.

Найбільш складний і копіткий у виготовленні напій – це, безперечно, настоянка на бджолах.

– Технологічно і технічно виробництво настоянок і наливок однакове?

– Загалом, так, але є відмінність у деталях, оскільки кожна ягода вимагає індивідуального підходу. Особливість малини, приміром, у тому, що її важко відфільтровувати (щоб наливка не була мутною). Натомість вишня фільтрується недовго. За рівнем осаду ягоди також різняться.

– Відомі усталені рекомендації щодо вин – з якими стравами які вина гармонують. А щодо наливок і настоянок ви такі рекомендації даєте? Приміром, до м’ясних справ що би ви порекомендували?

– Звичайно, даємо такі рекомендації. Почнемо з коронного напою – настоянки «На бджолах». Вона гарно смакує з м’ясними стравами, зокрема з дичиною. Для полювання – кращого напою не придумаєш! Смородинова наливка смакуватиме із стравами карпатської кухні. Настоянка «На вощині» смакувати із кулішом за козацьким рецептом, приготованим на вогнищі. А також із м’ясними рульками та копченостями. Найліпше надаються до м’яса також наливка із кизилу та настоянка «Дубівка козацька» на корі. Зброджений напій із шипшини та дикої груші смакуватиме разом із запеченою куркою із золотистою скоринкою. Будь-який напій, за виготовлення якого ми беремося, стає унікальним результатом тривалих експериментів із природною сировиною.

Наливки і настоянки, виготовлені у промислових умовах, відрізняються від домашніх ще тим, що розливаються вони не у пластикові пляшки, а в скляну фірмову тару. У компанії  «Хані Баджер» вона елегантна, представницька. Не поступається вишуканістю й етикування пляшок (див. фото).

Анатолій Задорога