Ціни на соковиту продукцію плодоовочівників цього року різко зросли. За зелені огірочки покупцям доводилося платити вдвічі більше, ніж минулого року. Зросли обсяги експорту, налагодився процес активного інвестування підприємств плодоовочевої галузі. Судячи з усього, фермери і переробники можуть сподіватися на подальше зростання галузі, і, відповідно, прибутків.

Статистичні цифри свідчать, що плодоовочевий сектор дуже важливий для економіки України. Детально аналізував цьогорічні здобутки та втрати плодоовочівників на 2-й міжнародній конференції „Овочі та фрукти України-2005” Андрій Ярмак, заступник директора Проекту аграрного маркетингу.

За його словами, цей рік ознаменувався несподіваним, але суттєвим зростанням кількості консервних заводів і плодопереробних підприємств. Незважаючи на минулорічні проблеми з сировиною, дуже активно вкладалися кошти в створення нових і покращення існуючих потужностей. Зокрема, відбулося різке збільшення потужностей для глибокого заморожування овочів та фруктів – дуже цікава тенденція, яка мала колосальний вплив на ринок.

Нині найвигідніше вирощувати та реалізувати картоплю, найменшу частку ринку реалізації займають овочі, фрукти, ягоди, горіхи.

Окрім підвищення цін на овочі та фрукти, зросли вимоги до якості продукції. Буквально „відлітає”, за словами пана Ярмака, доволі дорогий імпортний виноград, який гарно виглядає і якісно пакується.

Левина частка продукції досі вирощується на присадибних ділянках, але вже помітна тенденція до зменшення кількості приватних господарів і вивільнення частки ринку для масових виробників. Пан Ярмак запевнив, що час замислитися і про культурне вирощування деяких дикорослих ягід, бо зменшується кількість охочих збирати ягоди за ту ціну, яку пропонують переробники. Перспективний сектор – домашнє консервування, люди нині частіше йдуть в магазин і купують готову консервацію там. Також популярнішою стає свіжа продукція і овочі глибокого заморожування.

Двічі поспіль сезон був успішним для великих виробників – на продукцію утримувалися високі ціни, а цього року попит вперше помітно перевищував пропозицію. Не менш вдалим виявився сезон для постачальників упаковки для овочів і фруктів та обладнання для їх зберігання і переробки. „Минулого року ми навіть не розглядали їх як окремих учасників ринку, тому що дуже мало використовувалося упаковки, ринок обладнання лише починав розвиватися. В цьому ж році продаж упаковки і обладнання помітно зріс, окреслюється тенденція до подальшого росту”, – зазначив Андрій Ярмак.

Через дефіцит огірків сезон видався невдалим для багатьох консервних заводів, особливо в центральних регіонах України. Стримуючим фактором для переробників було зростання транспортних витрат, хоча при цьому багато консервних заводів та переробних підприємств відпрацювали сезон непогано.

На основі статистичних даних порівнювалися ціни минулого та поточного року на плодоовочеву продукцію. Тепличні помідори, полуниця, сезонні помідори дещо здешевіли. На 40% здешевів соняшник. Натомість, зросли ціни на перець, виноград, тепличні огірки, імпортні яблука. Як вже згадувалося, вартість огірків зросла на 100%, тобто в два рази. Так само змінилися ціни на цибулю ріпчасту (більш ніж у 2 рази), капусту (на 225-230%!), картоплю (250%!).

Чого очікувати наступного року? „Звичайно, всі виробники прагнуть стабільності. Але справді стабільними є лише зміни, і єдине, в чому ви можете бути впевнені на 100%, – наступний сезон не буде таким, як минулий! – стверджував Андрій Ярмак – Дехто стверджує, що у світі є три типи людей: люди, які змінюють світ, люди, які спостерігають за тим, як міняється світ, і намагаються пристосуватися, і люди, які не припиняють дивуватися, що світ міняється. Тому краще визначитися, чи готові ви до управління змінами, чи просто слідкуватимете за тим, що відбувається.”

Ще не відомо, прийме Світова організація торгівлі в свої обійми Україну наступного року, а меткі плодоовочівники вже однією ногою на європейському ринку. Імпортне мито на чимало видів плодоовочевої свіжої чи консервованої продукції вже знизилося, а після офіційного вступу можна очікувати спрощеної процедури реєстрації нових сортів та гібридів овочів та фруктів, бо зараз ця процедура достатньо довга. До того ж, збільшиться доступ на ринок постачальників різноманітних матеріально-технічних ресурсів, і це дасть змогу „бути на передовій”.

Скорочення кількості дрібних фермерів призведе до зростання попиту на свіжі та заморожені овочі та фрукти. Пан Ярмак закликав виробників використовувати лише перспективні сорти, бо ринок вже вимагає неабиякої якості. Вже помітне різке збільшення внутрішнього попиту на доволі нові для України культури: різні види капуст, салати, різновиди томату тощо. І як би виробники не нарікали на торговельні мережі, які вимагають пакувати продукти, це, зрештою, дасть позитивний результат – якість упаковки, післязбирального обробляння продукції зросте, і така продукція зможе конкурувати з іноземною на експортних ринках.

Для тих, хто займається ранніми і пізніми овочами і фруктами Андрій Ярмак прогнозує збільшення позасезонного попиту. Адже покупці вже не хочуть споживати сезонні помідори лише влітку, а решта року „сидіти” на консерваціях, а бажають їсти свіжі помідори глибокого заморожування поза сезоном.

Що буде у пропозиції? Для зерновиробників рік був невдалим, тому 40 з гаком тисяч фермерів, які займаються зерновими, можуть „взятися” за капусту. Не за горами підвищення технологічного рівня виробництва, різке зростання виробництва огірків, капусти, моркви, цибулі, буряка, збільшення потужностей зберігання.

У секторі фруктів та ягід – різке зростання попиту. Консервний ринок потребує більше якісних ягід. Очікується зростання експортного попиту на ягоди – завдяки розвитку післязбирального обробляння. Наступного року почнуть збільшуватися посадкові площі для вирощування ягід. Ціни на фрукти та ягоди будуть відносно високими, і попит зростатиме швидше за пропозицію.

Напівжартома–напівсерйоз пан Ярмак нагадав про велику кількість китайських фермерів, які вже змусили польських виробників полуниці продавати минулого року солодку ягоду вполовину нижче від її собівартості. Польська полуниця не змогла конкурувати з китайською через низьку ціну і умови постачання.

Чимраз тісніше стає на російському ринку – багато охочих вкладати кошти в плодоовочеву галузь. Окрім китайських виробників, на ринку ЄС торгують невеликі, але „зубаті” країни, які теж хочуть заробляти гроші, – Сербія, Хорватія, Македонія. У них чудові кліматичні умови, навіть кращі, ніж в Україні, тому експортерам варто про них пам’ятати.

Хочеш бути лідером – застосовуй нові технології! Плодоовочевий бізнес – високотехнологічний бізнес! „Слід рівнятися на тих, хто дає найкращу якість продукції, а не навпаки, – запевнив пан Ярмак, – якщо хочете навчитися вирощувати яблука, не треба їхати до Польщі, в якої зараз великі проблеми з цим. Краще вчитися вирощуванню яблук в чилійців, адже в Чилі величезні перспективи вирощування яблук. Слід максимально механізувати виробництво і оптимально використовувати землю.” А собівартість продукції залежить від якості самого продукту, упаковки, розкрученості бренду. На ринку України ціна різних сортів яблук може коливатися до 200%.

Чи стане плодоовочевий сектор одним з лідерів економіки – покаже час. Пан Андрій Ярмак визнав, що сильно помилився, прогнозуючи 15-20 млрд. гривень оборотних коштів плодоовочевої галузі через 5 років. Бо вже сьогодні, за оцінкою Проекту аграрного маркетингу, продажі плодоовочівників становлять 14, 8 млрд. грн., а отже, сподівання на ще більші прибутки і нові експортні ринки недаремні. 

Підготувала Уляна ЧУБА