Європейський попит ціні не вказівка

Попит на ріпак зі сторони ЄС дійсно високий, оскільки там скорочується виробництво цієї культури. Правда, за словами Олени Нероби, разом із цим падає і споживання, але не так стрімко, що є позитивним явищем для України, оскільки Європа є ключовим імпортером ріпаку: "Виробництво ріпаку в Європі знизилося з 22,17 млн т в 17/18 до 20,06 млн т в 18/19, і за прогнозом такими ж темпами буде скорочуватися в 19/20 маркетинговому році. Внутрішнє споживання ріпаку також скоротилося на 1 млн т, хоча в новому сезоні такого різкого зменшення споживання очікувати не варто, і потреба в імпортному ріпаку зросте". Із цим також погоджується асоціація "Укроліяпром", за даними якої за липень цього року було експортовано вже понад 400 тис. т ріпаку, що перевищує минулорічний показник. За словами Вікторії Блажко, проблеми в цьому сезоні спостерігаються тільки з експортом ГМО-ріпаку, основним покупцем якого раніше виступав Пакистан. "Він переключився на закупівлі канадської каноли, яка втратила китайський ринок. Натомість премія за не-ГМО в цьому році суттєво зросла - до 70-80 дол/т на базисі CPT-порт", - стверджує аналітик компанії "Agritel".

Дещо зменшує попит на український ріпак велика пропозиція дешевої сої, яка виникла у наслідок торгової війни США з Китаєм. "У 18/19 маркетинговому році ЄС наростив експорт соєвих бобів на понад 1 млн т, а переробка всередині регіону зросла на 1,7 млн т", - стверджує Олена Нероба. Про Торгову війну та її вплив на ринок сої більш детально ви можете прочитати у матеріалі Торгова війна, африканська чума та повені, або як попри негаразди розвивається світовий ринок сої?

Однак попит в ЄС не призвів до зростання ціни на цю культуру на внутрішньому ринку, більше того, ціна в порівнянні з минулим роком відчутно зменшилась. За словами Олега Тіса, він зміг реалізувати свій ріпак по ціні 11100 грн/т, тоді як минулорічний врожай він продав на 600 грн дорожче. Хоча, за словами Вікторії Блажко, тоді олійну можна було реалізувати навіть дорожче, оскільки ціни на базисі EXW у центральному регіоні сягали 13100 грн/т, а цього року вони впали до 11200 грн/т. І це ще без урахування дисконту за низький вміст олії, який становить 1,5% від ціни за кожен 1% зниження олійності. Такий інструмент був застосований у зв’язку з тим, що олійність цьогорічного врожаю нижче звичайної. "У багатьох виробників цей показник не дотягував до 42%, які відповідають експортним вимогам. І замість того, аби вводити премії за якість, трейдери ввели дисконт за низький вміст олії", - стверджує аналітик компанії "Agritel".

Здешевлення іноземної валюти також впливає на ціну ріпаку на українському ринку. На думку Олени Нероби "сильна" гривня робить українські товари дорожчими в доларовому вираженні, тобто менш привабливими для покупця: "Українська валюта зміцнилася по відношенню до євро, а євро само по собі зараз переживає не найкращі часи, з 32,7 грн/євро на початок серпня 2018 до 28,22 в середньому на 11 серпня 2019. Тому для збереження присутності на ключовому ринку експортери змушені знижувати закупівельну ціну".

Ріпакові правки

Такі умови роблять вирощування ріпаку малопривабливим для аграріїв. Так, Олег Тіс цього року вже відмовився від посіву цієї культури: "Вирощування ріпаку потребує великих коштів, і цього року я вийшов на собівартість. Якщо з початку 2020 року вступлять в дію правки, що позбавлять мене повернення ПДВ, то ця культура стане для мене збитковою. Мені буде не вигідно продавати ріпак за 9000 грн/т". Нагадаємо, що у грудні 2017 року Верховна Рада України прийняла так звані «соєві та ріпакові правки», які позбавили експортерів, які не є виробниками сільгоспкультур, права отримувати державну фінансову підтримку через механізм відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку.

На думку голови Української Зернової Асоціації Миколи Горбачьова, введення "ріпакових правок" є неринковим інструментом впливу і вдарить по українським аграріям. Із цим погоджується Олена Нероба, проте вона не вважає їх введення критичним: "Частина дрібних виробників, які можуть сформувати експортну партію самостійно, втратять можливості вибору каналу збуту своєї продукції. Але цей захід не такий страшний, як його намагаються роздути в ЗМІ, і часто використовується популістами".

Проте така перспектива не лякає переробну галузь, яка може виграти від введення правок. За даними асоціації "Укроліяпром", від цього може зрости рівень внутрішньої переробки, особливо, якщо це стане вигідним великим світовим гравцям, які до цього переробляли ріпак на своїх заводах закордоном. "Цього року ми прогнозуємо збільшення внутрішньої переробки до 400 тис. т, а в наступному році цей показник може зрости. Українські потужності по переробці здатні обробляти 25 млн т соняшнику, сої та ріпаку, проте з них переробляється лише 20. Тобто є значний потенціал для зростання", - заявили в Асоціації. Менш оптимістично щодо цього налаштований Микола Горбачьов, який зауважує, що ринок продуктів переробки ріпаку треба ще завоювати, а без цього істотно збільшити переробку нераціонально.

В результаті, на думку Вікторії Блажко, низька врожайність та ціна, а також введення "ріпакових правок" призведе до скорочення площ під цією культурою. І якщо МінАПК прогнозує їх зменшення до 1,07 млн ​​га, то, на думку аналітика, ця позначка опуститься нижче 1 млн га.