«Золота Амфора», «Клінков», «Жан-Жак», «Хельсінкі», «Українка» належать до брендів, які є «обличчям» української алкогольної промисловості. Пройшовши шлях від імпортера до виробника повного циклу, корпорація «Алеф-Віналь», якій належать ці бренди, нині є експертом зі створення та просування алкогольних напоїв в Україні. Про проблеми, перспективи й можливості українського вина, коньяку та горілки розповів нам один із найактивніших учасників цього ринку – директор з маркетингу корпорації «Алеф-Віналь» Анатолій Коган.
– Анатолію Фрідмановичу, як ви можете охарактеризувати розвиток українського виноробного та коньячного ринку цьогоріч? Що змінилося у галузі загалом і, зокрема, у корпорації «Алеф-Віналь»?
– На мою думку, найсуттєвіша цьогорічна зміна у галузі – це зміна структури споживання, спричинена змінами цільової аудиторії супермаркетів середньої та середньої «плюс» цінової категорії. Значно зменшилася кількість їхніх відвідувачів.
Усі виробники алкоголю належно представлені у мережах продажу, однак гроші, які витрачені на цю представленість, виправдали себе в поодиноких випадках. Продукція, котра займала впевнену посередню позицію за популярністю, потрапила у складні умови: купівельна спроможність громадян знизилася, а виробники змушені платити торговельним мережам за представленість своєї продукції, відповідно, вкладені кошти не окуповуються. Наша «Золота Амфора»– це продукція, яка опинилася у таких умовах. На прикладі брендів корпорації «Алеф-Віналь» можу сказати, що впевнено почуваються тільки продукти преміум-класу, наприклад, коньяк «Клінков».
На алкогольному ринку України відбуваються і структурні зміни. На жаль, після різкого спаду у 2008 році, дотепер не вдалося повністю відновити виробництво жодного алкогольного продукту. Невелике збільшення виробництва вина було перед встановленням мінімальних цін – виробники намагалися виготовити якомога більше продукції за нижчою собівартістю. Однак таке зростання лише статистичне, у показниках продажу його нема.
Відбулися структурні зміни і серед виробників. За підсумками першого кварталу цього року лідером на коньячному ринку стала компанія «Шабо». Після впровадження мінімальних роздрібних цін на алкогольну продукцію сталися структурні зміни і серед виробників вина – єдиним лідером у виробництві вина в упаковці «тетра-пак» стала «Святкова колекція» компанії «Сандора», а дешева продукція такого типу майже зникла з продажу.
Що ж до проблем, то зараз багато виробників борються проти товарно-транспортних накладних як документів суворої звітності. Однією з найбільш болючих проблем галузі є продукція низької якості, однак встановлення мінімальних роздрібних цін частково її вирішило – неякісна продукція, яка втримувалася на ринку тільки завдяки низькій вартості, зникла.
– Нещодавно в Україні суттєво збільшили вартість акцизів для алкогольної продукції. Чи це в подальшому вплине на галузь?
– Лукавлять ті виробники, які говорять, що всі підвищення цін на акцизи чи товарно-транспортні накладні відображаються лише на споживачеві. Звичайно, у кінцевому результаті за все платить саме він, але ціна не може зростати безкінечно й у певний момент продукт стає недоступний для споживача. Відтак виробники продають менше, відповідно, заробляють менше і втрачають можливість розвиватися, реконструюватися, поновлювати та розширювати виробництво. Бажання наповнити казну діє вже від протилежного – працюючи у жорстких умовах, виробники зменшують виробництво, відповідно, зменшуються надходження у держбюджет.
Якщо говорити загалом про зміни, які вносить держстандарт до вимог виробництва алкогольної продукції, то складається враження, що у нас роблять все можливе для занепаду галузі, адже виробникам доводиться знімати з реалізації тисячі пляшок, зупиняти друк стотисячних тиражів етикеток тільки через це, що там кому треба замінити на тире.
– Як часто корпорація «Алеф-Віналь» стикаєтесь з фальсифікацією продукції, які методи використовуєте для запобігання виробництва фальсифікату та як контролюєте якість готової продукції?
– Немає надійнішого захисту, аніж акцизна марка. Все інше –це просто маркетингові ходи. Марку надрукувати неможливо – вона захищена, як гроші. Щоб визначити фальсифікат необхідно лише кілька секунд – звірити серію та номер акцизу у сертифікаті відповідності. На жаль, мало українських споживачів знають про це і користуються таким правом. На мою думку, саме покупці є основним стимулом для фальсифікації, адже вони не використовують ті елементи контролю, які їм пропонують.
Зазвичай фальсифікують тільки дві категорії продукції – найдешевшу та найпопулярнішу. Наша продукція ніколи не була найдешевшою і, відповідно, її споживання ніколи не було масовим. Саме тому фальсифікат не є для нас гострою проблемою.
– Анатолію Фрідмановичу, наскільки проблемним нині є забезпечення виробництва спиртом?
– Державна монополія на спирт – це головне гальмо розвитку горілчаної промисловості. В Україні створено найліпшу горілчану промисловість, жодна інша країна у світі не може похвалитися таким видовим різноманіттям. Однак дуже часто відбувається зміна лідера ринку… Як тільки зростають продажі і, відповідно, збільшується об’єм виробництва, підприємство відразу втрачає лідерство. Основна причина в тому, що жоден із спиртзаводів країни не може забезпечити таке виробництво якісним спиртом. Доки ми продаватимемо до 5 мільйонів пляшок на місяць, то вся горілка у нас буде ідеальна. Якщо ж більше, то спиртзавод не зможе надати необхідну кількість спирту. Поки що такої проблеми у нас немає – ми продаємо близько 1 млн пляшок «Українки».
У коньячному виробництві ситуація зовсім інша – виробнику дають ліцензію тільки у тому випадку, якщо він має власне виробництво спирту. Через непродуману монополію виникає парадоксальна ситуація – якщо ми хочемо виготовляти якісний коньяк, то повинні самостійно забезпечити його сировиною; якщо ж хочемо виготовляти якісну горілку – повинні змиритися з тим, що нам пропонують…
– За вашими прогнозами, які зміни очікують на український виноробний та коньячний ринок найближчим часом? Чи плануєте суттєві зміни в корпорації «Алеф-Віналь»?
– «Алеф-Віналь», як й інші виробники, готує новинки до новорічних свят... Нещодавно ми вивели на ринок дві лінії вина, зокрема, колекцію вин «Золота Амфора Виноград». Ця продукція вже добре себе зарекомендувала.
Що ж до загального стану ринку, то варто сказати, що основною характеристикою коньячного ринку України в останні 10 років є структуризація – визначилися головні гравці, які не послаблюють своїх позицій. Новачкам важко зайняти нішу у галузі. Тепер почав структуризовуватися і виноробний ринок. Тут абсолютного лідера немає, однак чітко визначені лідери у категоріях. Немає підстав говорити про різкі зміни у наступні півроку. Ситуація на ринку дає передумови стверджувати, що він буде і надалі структуруватися і різких змін не буде.
Розмовляла
Наталя КУЗЬО
Add to bookmarks | Підписатись | Версія для друку |
Приватному виноробу для благородних напоїв
Для багатьох професіоналів і аматорів виноробство стало стилем життя або цікавим хобі. Тож не дивно, що кількість невеликих господарств і виноробів-аматорів збільшується в усіх виноробних країнах і навіть у регіонах, де промислового виноградарства не існувало. Розвивається приватне виноградарство й виноробство і в Україні.
Фрукти й овочі сонячної Македонії
Македонська компанія «ГЕНЕЛ» створена у 1993 р. Її структурний підрозділ «ГЕНЕЛ АГРО» експортує свіжі, заморожені і консервовані овочі та фрукти, молочні продукти (бринзу і сир) і вишукані македонські вина.
28/07/2019
|
80
|
15/07/2019
|
142
|
01/07/2019
|
96
|
01/07/2019
|
103
|