На сьогодні у світі виробляють такі основні види крохмалів: кукурудзяний, маніоковий картопляний та пшеничний. Якщо подивитись на світову картину виробництва крохмалю, то можна прослідкувати чітку тенденцію до зростання, зокрема, і у розрізі експорту цього виду продукції. В 2018 році, за оцінками AgFlour, виробництво було на рівні 101 млн т, експорт – 9 млн т. За даними світових  експертів, у  2019-20 роках очікується зростання обсягів торгівлі на більше 10 млн тонн. Які можливості це дає виробникам?

Найбільші обсяги крохмалю купують і продають у країнах Азії. Що стосується саме картопляного крохмалю, то обсяги світової торгівлі складають 700-900 тис тонн, і, згідно із даними аналітиків Світового банку, на 2019-2020 роки планується збільшення світової торгівлі до 1,3 млн тонн. Ключові сфери використання крохмалю - продовольчі. На полиці супермаркету кожен другий продукт містить крохмаль (приміром, загущувачі та емульгатори). Отже, ця галузь споживає 46-48% від загального виробництва крохмалю у світі.

Крім того, почали більше застосовувати крохмаль у фармацевтиці (наповнювачі та для виготовлення капсул) та косметології, текстилі (міцність нитки) та виготовленні паперу (підвищення стійкості та пружність паперу), а також при виробництві органічного пластику. Саме остання галузь росте найбільш динамічно – уже зараз на неї у ЄС припадає 5% використання крохмалю. Цікаво, що кукурудзяний крохмаль підходить для переробки його на замінник цукру, що робить його досить привабливим для харчової промисловості.

Найбільше на сьогодні у світі крохмалю виробляють з кукурудзи. Тому між цінами на кукурудзу та крохмалями є певна кореляція. Розширення цінового розриву між різними видами крохмалю виникає через зростання/скорочення обсягів виробництва сировини, з якої виготовляють крохмаль. А от звичний нам картопляний крохмаль займає до 10% світового виробництва. І до того ж, є найбільш дорогим видом крохмалю. Це пояснюється тим, що він має високу в’язкість, тому необхідна менша його концентрація при використанні, порівняно з іншими видами.

Чи не найбільше у світі експортується та імпортується  маніокового крохмалю, проте на нього існує монополія Таїланду, ця країна займає до 77% ринку, а основним покупцем цього товару є Китай, який купує 67% виробленого у Таїланді крохмалю. 

Що стосується кукурудзяного крохмалю, то тут ситуація цікавіша, адже світових гравців суттєво більше. Основний експортер та імпортер - група країн Європейського Союзу (34% та 27% відпвідно), приміром, найбільшими виробниками є Франція та Німеччина,  а найбільшими покупцями – Бельгія та Польща.

Що стосується картопляного крохмалю, то тут також є монополія зі сторони ЄС (85% від обсягу світового експорту). Найбільшими експортерами цього продукту є Польща, Німеччина та Франція. А от ключовими імпортерами – Італія, Бельгія та Чехія.

Що стосується України, то найбільше картоплі виробляється у господарствах населення і крохмаль в основному виробляється для внутрішніх потреб. Ціна на картоплю майже не корелюється із доларом, а от виробництво крохмалю із нього все ще залишається важкою та проблемною сферою. Що стосується кукурудзяного крохмалю, то в Україні є лише один потужний виробник цієї продукції, і на нього припадає 90% обсягу. Інші настільки малі, що не можуть сприйматись як повноцінні гравці. 

У 2018 році в Україні виробництво кукурудзяного крохмалю зростало, і склало 130 тис. тонн, що пов’язано із рекордним урожаєм кукурудзи у 2017 році, тож можна очікувати і зростання експорту, і споживання у середині країни. Можна навіть сказати, що у подальшому кукурудзяний крохмаль буде потроху витісняти картопляний.  Що стосується обсягів виробництва картопляного крохмалю, то тут є тенденція до збільшення. Прогноз на 2019-2020 роки: виробництво картопляного крохмалю буде зростати до 9 тис. тонн і  при цьому країна поступово скорочуватиме імпорт. Основні імпортери картопляного крохмалю - Білорусь та Польща, остання сильно демпінгує.

Якщо подивитись на структуру експорту, то у 2015-2017 роках виокремилась стійка тенденція експорту крохмалю з України, приміром, у Китай, Азербайджан, Молдову та Грузію. Якщо подивитись на динаміку експорту, то обсяги крохмалю, якими торгує Україна, мають ситуативний характер – є і зростання, і суттєві провали.

Тоді як Польща з 2015 року постійно нарощує обсяги експорту картопляного крохмалю. Розширення відбувається за рахунок В’єтнаму, Південої Кореї, США, Китаю. Ключовим покупцем є В’єтнам, не дивлячись на те, що він є лідером у експорті маніокового крохмалю. Україна цілком може “зайти” на ці ринки, використовуючи своє краще географічне розташування, що буде здешевлювати логістику.

Якщо говорити про подальші тренди для галузі, то світові експерти очікують, що до 2030 року обсяг продажів зросте до 25-27 млн тонн щорічно. Основні регіони-споживачі – Північна Америка, Азія та країни ЄС.

У 2030 році 50% виробленого крохмалю буде споживатися харчовою галуззю, при цьому частка паперової галузі до 2030 року знизиться до 15% (прогноз на 2019 р – 25%), адже більшість компаній переходять на диджиталізацію свого документообігу, і менше використовують паперові носії.  Інші  сфери, які використовують крохмаль, зростуть до 10% - основним споживачем тут стане хімічна промисловість, зокрема виробництво органічного пластику.

Джерело: Agravery.com