Ринок виробництва, переробки та реалізації м’ясних продуктів – як живий організм, що постійно розвивається, швидко реагує на будь-які зміни в суспільстві, економіці та політиці. М’ясопереробна галузь – одна із лідерів розвитку традиційних продуктів харчування, адже задовольняє попит майже кожної української родини. Тому незважаючи на фінансову кризу в країні цей сегмент ринку зростає завдяки успішній роботі провідних виробників, одним із яких є підприємство «Маршалок».

Про діяльність фірми, проблеми, які щодня доводиться попри все долати, а також про тенденції ринку розповідає Вадим МАРШАЛОК, засновник ТМ «Маршалок».

– Розкажіть про діяльність вашого підприємства на українському ринку.

– Загалом наше підприємство – це сімейний бізнес. Понад 20 років тому ми створили компанію, яка виготовляє ковбасні та м’ясні вироби з метою забезпечення нашого регіону якісною продукцією. В 1990-х роках споживчий ринок був насичений низькоякісними (хоча не завжди дешевими) ковбасними виробами, а якісну сировинау масово вивозили з країни. Тому ми здобули й утримали свого споживача завдяки стабільній якості, багаторічним традиціям, довірі до підприємства. Працівники нашого підприємства – здебільшого білоцерківці. І в цьому ж місті ми реалізовуємо велику частку своєї продукції в мережі фірмових магазинів. Можна сказати, працюємо «без секретів». Мабуть, саме тому довіра наших споживачів – найбільше надбання підприємства.

«Стояти на місці» ринок харчових продуктів не давав жодного року. А роки були нелегкими. Ми намагалися зберегти робочі місця. Тому спершу відкрили цех з виробництва заморожених напівфабрикатів, зміцнили свої позиції на ринку, а потім вже ввели в експлуатацію кондитерський цех. А нещодавно почав працювати наш цех з виробництва м’яких і розсольних сирів. Саме такий різноманітний асортимент продуктів харчування дає змогу нам балансувати в економічному плані, експериментувати, втілювати в життя нові проекти, технології.

– Окресліть коротко тенденції на ринку готової продукції.

– Серед останніх тенденцій хотів би відзначити зростання попиту на «натуральну» м’ясну продукцію: запечені ковбаси, м’ясо, де добре видно структуру виробу, відчувається смак натуральних прянощів. Суттєво зріс попит на «домашні» напівфабрикати: якісні кулінарні вироби (млинці, котлети, голубці, фаршировану рибу), готові заморожені страви. У хлібопекарському сегменті – це збільшення продажів якісної випічки: пиріжків з різноманітними начинками, «цікавих» виробів з листкового тіста (наприклад, круасанів), виробів з сирного тіста.

Нашим покупцям до вподоби ковбаси та м’ясо високої європейської якості, для прикладу, помітно зріс попит на сирокопчені та сиров’ялені ковбаски, окости, вирізки – такі, якими наші туристи смакують в Європі.

Найближчим часом тенденції ринку харчових продуктів, на мою думку, особливо не зміняться. Можу назвати дві головних. Перша – це випуск «дешевої» лінійки продукції, без суворих вимог до смакових властивостей та натуральності інгредієнтів. Друга – вироби за традиційними рецептурами, в яких закладені суворі вимоги до сировини, спецій і прянощів, але при цьому і ціна їх значно вища. Наша компанія вибрала другий варіант.

– Якій продукції віддають зараз перевагу споживачі? Як слід оформляти вироби, щоб вони мали попит?

– Наші споживачі стали вибагливішими та вимогливішими. Цікавляться складом продуктів, строками придатності, уважно читають етикетки. Традиційно левова частка продажів ковбасних виробів належить вареним ковбасам і сосискам. Вони дешевші за варено-копчені, їх часто купують для сніданків, перекусів на роботі, для організації харчування школярів, студентів, в їдальнях промислових підприємств тощо.

Прикро, що більшість засобів масової інформації наголошують на фактах підробок, фальсифікації, зловживань і дуже рідко при цьому розповідають про реальні кримінальні справи за такі порушення. Тому ми до своїх споживачів намагаємось донести якомога більше інформації про продукцію: на постійній основі у фірмових магазинах влаштовуємо тематичні дегустації, друкуємо інформаційно-рекламні флаєри, каталоги, оновлюємо інформацію на сайті.

Одним з напрямів розвитку продажів вибрали виїзну торгівлю на великих підприємствах, в організаціях, державних установах. У працівників цих підприємств зросла довіра до продукції, адже це реалізація від виробника: ціни без «накруток», вироби завжди свіжі, широкий асортимент, приязні та навчені продавці. Наші точки виїзної торгівлі пропонують найбільш популярну продукцію: смачні м’ясні вироби, майже «домашні» напівфабрикати, борошняні кондитерські вироби, м’які та розсольні сири.

– Зазначте, будь ласка, з якими проблемами нині доводиться мати справу вам як виробнику?

– Наше підприємство як один із великих виробників зіштовхнулося з добре відомими всім негативними тенденціями: девальвація гривні; невпинне підвищення цін на енергоносії; зменшення поголів’я свиней, ВРХ; зниження купівельної спроможності населення.

До негативних тенденцій також відношу недобросовісну конкуренцію, яку нині спостерігаємо. Наприклад, частина виробників, зменшуючи витрати, відкриває виробничі дільниці у віддалених сільських районах чи за фіктивними адресами, не стоїть на обліку в контролюючих органах. Такі підприємці можуть виготовляти порівняно дешеву продукцію з сировини, що не має документального підтвердження безпечності, з недорогих харчових добавок, не витрачаючи коштів на системи очищення та підтримання високого рівня гігієни виробництва, проведення лабораторних досліджень.

З квітня 2018 року відновилено перевірки підприємств інспекторами Держпродспоживслужби, екологічної інспекції, інших організацій. Знову ж таки, зазвичай перевіряють великі офіційно зареєстровані підприємства, від яких вимагають неухильного виконання всіх вимог екологічного та харчового законодавства, зокрема запровадження систем безпечності. Усе це потребує вкладення значних коштів, що не кожен виробник може собі дозволити.

– А яка ситуація зі сировиною?

– Ще одним болючим питанням є вартість якісної м’ясної сировини. Наше підприємство працює з українськими постачальниками. Але щомісяця вітчизняна сировина дорожчає. На ринок натомість надходить м’ясо з Аргентини, Бразилії, Польщі, Данії та інших країн, що за цінами вже конкурує з українським. Цілком імовірно, що наприкінці 2018 – на початку 2019 року частина переробних підприємств перейде на імпортну сировину.

– Розкажіть про сертифікацію товару та безпеку якості на підприємстві. Чи приділяєте їм особливу увагу?

– Так, безумовно, велику увагу на підприємстві приділяємо виконанню всіх вимог до безпечності продукції. Система менеджменту безпечності виробничих дільниць сертифікована за стандартомISO 22000, цех з виробництва сиров’ялених та сирокопчених виробів – за стандартом FSSC 22000. Як керівник запевняю: це повсякденна робота, великі фінансові витрати, постійне вдосконалення. І саме таким є шлях до забезпечення європейського рівня виробництва на малих переробних підприємствах.

Насамкінець хочу побажати усім виробникам розвитку, пошуку нестандартних рішень, втілення нових успішних проектів. Треба згуртовувати навколо себе команду однодумців, щоб робити сильнішим і власне підприємство, і нашу Україну!

Мар’яна ЯКИМІВ