З 6 серпня 2019 року набув чинності у повній мірі Закон України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Новий закон приводить українське законодавство відповідно до положень регламентів та директив Євросоюзу у цій сфері.

«Маркування – це слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщують на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольоретці, а за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, які супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього».

Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби України, у своєму блозі дає роз’яснення основних норм Закону. Подаємо текст у скороченому вигляді.

На кого поширюється дія закону і що споживач має знати про харчовий продукт?

Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» поширюється насамперед на операторів ринку і харчові продукти (зокрема для громадського харчування). Інформація про харчовий продукт має бути достовірною та зрозумілою для споживача і донесена шляхом маркування, супровідних документів, реклами. За це відповідає оператор ринку. Якщо, наприклад, реалізатор бачить, що вимога закону в цьому контексті не дотримана, то права реалізовувати такий товар він не має.

Інформація не повинна вводити в оману, особливо щодо властивостей і характеристик харчових продуктів і наслідків їхнього споживання. Це також поширюється і на рекламування харчових продуктів.

Обов’язкова інформація про харчовий продукт

1. Державна мова. Переклад іншою мовою на бажання оператора ринку.

2. Надписи точні, розбірливі, розміщені на упаковці, етикетці. Не повинні приховуватися іншою інформацією.

3. Назва харчового продукту – офіційна назва, встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом). Якщо нема – то звична назва, а якщо і її немає – застосовується описова назва харчового продукту.

4. Інформація про фізичний стан харчового продукту – продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, копчений, порошкоподібний, рідкий, або, наприклад, «ковбаса сирокопчена».

5. Перелік/кількість інгредієнтів у харчовому продукті вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки, інколи – у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані «єшки»).

6. Наявність алергенів. Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем.

7. Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО».

8. Термін придатності. Вводяться терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…».

9. Умови зберігання/використання.

10. Назва оператора ринку, який відповідальний за інформацію про харчовий продукт.

11. Країна походження/місце походження харчового продукту зазначається: якщо відсутність такої інформації може ввести споживача в оману; для окремих типів м’яса...

12. Інструкція з використання. Якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.

13. Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту у дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.

14. Поживна цінність. Включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.

15. Чи піддавався харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню. Якщо піддавався заморожуванню – зазначається дата.

Якщо упаковка товару менш ніж 10 см кв., обов’язково зазначати назву продукту, алергени, кількість, мінімальний термін придатності.

Маркування: висота малих літер – не менше1,2 мм(досі – 0,8 мм).

Якщо площа упаковки менша за 80 кв. см, то висота малих літер має бути не меншою 0,9 мм.

Окремо (кольором, шрифтом, стилем) має бути виділена інформація про алергени.

Якщо товар нефасований?

Інформації про харчовий продукт є обов’язковою, надається у спосіб, визначений оператором ринку.

Продукти в інтернеті?

У разі дистанційної реалізації інформація харчовий продукт має бути доступною до моменту його придбання.

Інформація про заморожений продукт? Чи можна його продавати розмороженим?

На маркуванні обов’язково має зазначатися, чи відбулося заморожування/розморожування, і дата замороження. Згідно з новим законом, на маркуванні має бути зазначена загальна маса (вага) і маса безпосередньо продукції. Якщо харчові продукти були заморожені до продажу, а продаються у розмороженому стані, має міститися слово «розморожений»…

Як підтвердити відповідність маркування «натуральний»?

Згідно із Законом, слово «натуральний» може бути застосовано щодо ароматизатора у разі, якщо він містить натуральні ароматичні препарати або натуральні ароматичні речовини

Застосування слова «натуральний» щодо молочних продуктів чи їхніх інгредієнтів допустимо, якщо вони: не виготовлені з сировини штучного походження, продукт або інгредієнт не містить штучних барвників, ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, підсолоджувачів та іншими критеріями… За порушення – штрафні санкції в розмірі 3-5 мінімальних зарплат.

Терміни придатності

Закон вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту» і дату «вжити до…». Цитуємо: «Мінімальний термін придатності харчового продукту –дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у межах, визначених оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про такий харчовий продукт, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених таким оператором ринку».

«Дата «вжити до» – граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку, який відповідальний за інформацію, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини…

В ЄС цей розподіл спричинений тим, що велику кількість харчових продуктів викидають у сміття, хоча її ще можна спожити без шкоди для здоров’я протягом певного проміжку часу після завершення мінімального терміну придатності.

Ідея полягає в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до…», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м’ясо, сира риба, яйця). Водночас є продукти, які залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності – цукор, кава, ковбаса, твердий сир (якщо дотримані умови зберігання).

Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Для харчових продуктів, які не є швидкопсувними за своїми мікробіологічними характеристиками, мінімальний термін придатності визначає оператор ринку. До таких продуктів зокрема належать: свіжі фрукти й овочі, включаючи картоплю, які не очищені від шкіри, не порізані, не оброблені; напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту; хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин із моменту випікання; оцет; сіль; цукор та ін.

Якщо харчовий продукт зберігається до 3 міс., у даті достатньо вказати день і місяць; 3-18 міс. – достатньо вказати місяць і рік; понад 18 міс. –рік.

Контроль та відповідальність

Державний контроль за додержанням законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти здійснюється відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн.), а на фізичних осіб-підприємців –у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн).

За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн.) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн.) – для підприємців.

Закон встановлює, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації, що діяли до введення в дію цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону.

З блогу Володимира ЛАПИ