1 липня в Україні стала чинною постанова Кабінету Міністрів України про скасування державного регулювання цін на продукти харчування.

Уряд також скасував необхідність декларування виробниками змін гуртово-відпускних цін на 13 груп товарів, граничних рівнів рентабельності виробництва борошна і хліба соціальних сортів, дитячого харчування. У пояснювальній записці до документа йдеться, що скасування держрегулювання усуне адміністративний тиск на бізнес, зробить виробництво інвестиційно привабливим, підприємці отримають нові можливості для розвитку й ін.

20-річна історія питання

Державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування було запроваджено у 1996 році (постанова №1548). До таких товарів належать борошно, хліб простої рецептури, макаронні вироби вітчизняного виробництва з нетвердих сортів пшениці, крупи, цукор, яловичина, свинина з кістками, м'ясо птиці в тушках, ковбаси варені 1 сорту, молоко жирністю 2,5%, сметана жирністю 20%, масло вершкове жирністю 72%, сир жирністю 9%, яйця курячі, олія.

Торік уряд затвердив пілотний проект скасування держрегулювання цін на продукти харчування з 1 жовтня 2016 року по 1 січня 2017 року. Наприкінці минулого року прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що тримісячний експеримент виявився виправданим і не призвів до прискорення інфляції. Більше того, результати свідчать, що припинення державного цінового регулювання суттєво не вплинуло на динаміку цін на ринку. УМіністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) повідомили, що практично доведено недієвість такого регулювання, як встановлення нормативів рентабельності у розмірі від 2 до 15% залежно від регіону та виду продукції.

МЕРТ дійшло висновку, що в IV кварталі 2016-го при інфляції 5,6% порівняно з 1,4% 2015 р. ціни на продукти харчування зростали нижчими темпами – 4,5% проти 5,4%. Динаміка цін за 17 групами товарів, регулювання ціноутворення яких було призупинено, практично не відрізнялася від 2015 року. В обох випадках в межах 3-10% ціни зросли в семи групах товарів, більш як на 10% – в п'яти. Найвище зростання цін зафіксовано в сегменті молочних продуктів (10-22%) і на курячі яйця (40%).

Керівник аналітичного відділу консалтингового агентства ААА Марія Колесник каже, що встановлені норми граничної торговельної націнки на продукти до 15%, за великим рахунком, реально ніхто не контролював. Більшість товаровиробників знаходили можливість обходити такі цінові обмеження. Достатньо було випустити товар «покращеної» якості чи в новій упаковці. Якщо, наприклад, під цінове регулювання підпадає умовно сметана з жирністю 20%, то можна зробити 18% – і це вже інший продукт. Аналогічна ситуація й за іншими групами товарів.

«Посипалися» прогнози

Після скасування державного регулювання, думок, прогнозів і передбачень на цю тему з’явилося багато. Вони різні: є аргументовані, є менш і просто популістські. «Підігрівати» ситуацію почали й деякі політики, запевняючи, що це неодмінно призведе до змови виробників і чергової хвилі подорожчання харчів. Серед експертів є також противники скасування цінового регулювання, в коментарях яких основний аргумент ‒ «стрімке зростання цін», що найбільше «вдарить» по малозабезпечених.

Деякі ж учасники й експерти вважають, що вільне ціноутворення треба запроваджувати, але не одразу. Вони кажуть, що нині не найкращий час для відмови від впливу держави на ціни, оскільки купівельна спроможність українців перебуває на низькому рівні.

Втім, економісти заспокоюють: скасування державного регулювання – крок у правильному напрямку, адже в Україні воно ніколи не діяло на практиці і тим паче не захищало від зростання цін. Часто цей інструмент використовували як спосіб тиску чиновниками на того чи іншого виробника, що серед іншого породжувало хабарництво.

Єдине, в чому одностайні усі, це те, що водночас зі скасуванням цінового регулювання було б доцільно монетизувати пільги. Вони говорять про практику соціальної продовольчої допомоги, запроваджену у багатьох країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвитку (Бразилія, ЄС, Велика Британія, США). В Україні теж необхідно розробити механізми допомоги малозабезпеченим.

Кращий регулятор – конкурентне ціноутворення

Упродовж трьох місяців експерименту, сказати, що ціни раптом почали стрімко зростати, не можна, як прогнозували деякі експерти. Аргумент – у нас є достатня конкуренція.

За словами доктора економічних наук Віктора Борщевського, у світі держави рідко втручаються у процес ціноутворення. Єдиний виняток – монополії. Аби такі виробники не могли користуватися своїм становищем, уряди запроваджують фіксовані ціни. Про необхідність відміни Постанови уряду від 1996 року №1548 виробники говорили постійно. За словами Президента Всеукраїнської асоціації пекарів Володимира Череди, держрегулювання вартості продуктів харчування не виконувало своєї функції, ціна на продукти у регіонах, де воно діяло і де ні, майже не різнилася. Інші профільні об’єднання теж виступали за скасування цієї постанови. Голова асоціації «Укрцукор» Андрій Дикун каже, що в окремі роки ціна продукції на ринку була нижчою, ніж встановлена Кабміном мінімальна. Подібні ситуації були й із вартістю борошна, котре Аграрний фонд продавав для соціальних сортів хліба.

Продавці товарів теж вважають, що скасування державного регулювання дасть змогу виробникам покращити конкурентні умови. Адже без державного регулювання цін більша кількість компаній була б зацікавлена у виробництві товарів для масового сегмента, які зараз менше представлені на ринку. Тому конкуренція була б вищою, що теж би сприяло б зниженню цін.

Хлібопечення

Чи змінило вільне ціноутворення ситуацію на ринку хліба? Президент ВАПу Володимир Череда переконаний, що – ні. По-перше, на ринку хліба висока конкуренція та широкий асортимент продукції і ціна на продукт передусім залежить від законів ринку. По-друге, держрегулювання поширювалося лише на хліби простої рецептури («хліб простої рецептури масою не менше 0,5 кг, вироблений з води, борошна, солі і дріжджів»). По-третє, за 20 років держрегулювання ціна не стояла на місці, дорожчав хліб і простої, і складної рецептур. І, по-четверте, відзначають хлібопекарі, на сьогодні достеменно не визначений реальний стан хлібопекарської галузі. Згідно із даними Держстату, з кожним роком обсяги виробництва хліба знижуються, але фактичне виробництво значно перевищує ці дані, бо більшість хлібопекарних підприємств працює за спрощеною системою оподаткування.

Ми запитали у виробників хліба, як вони оцінюють скасування державного регулювання цін на продукти харчування? Як, на їхню думку, «поводитимуться» ціни на хліб і чи відміна держконтролю може суттєво змінити хлібопекарський ринок у подальшому? Чи планують вони зміни на підприємстві в плані рецептури, технології виробництва хлібів простої рецептури тощо.

Олександр БЗЕНКО, генеральний директорМиргородського хлібозаводу (ТМ Даромир):

– ТДВ «Миргородський хлібозавод» підтримує скасування державного регулювання цін на продукти харчування (в тому числі на хліб). У ринкових умовах на ціни впливає багато факторів, але все одно їх розмір встановлює ринок, споживачі.

Наше підприємство утримується від дій, що можуть спричинити необґрунтоване підвищення цін на хліб та хлібобулочні вироби. Відпускні ціни встановлюються лише на основі економічно обґрунтованих витрат.

У місті Миргород нині значна конкуренція на ринку хліба, що відчутно впливає на встановлення цін на хлібобулочну продукцію.

У подальшому відпускні ціни також будуть переглядати при зміні гуртово-відпускних цін на сировину, на природний газ, паливно-мастильні матеріали, при підвищенні мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на нестабільну економічну ситуацію в державі та низьку купівельну спроможність громадян, підприємству не вистачає оборотних коштів впроваджувати нові технології виробництва, розширювати асортимент виробів тощо.

Юрій Триндюк, власник і президент компанії «Хлібні інвестиції»:

– Рішення Кабміну скасувати декларування росту цін на соціальні продукти, у тому числі, і на хліб є правильне, але, на мою думку, запізніле. Останнім часом виробники однаково на декларування не звертали уваги.

Зараз ціну хліба формує ринок. Якщо держава бажає допомогти малозабезпеченим верствам населення, то це треба робити адресно. Неможливо дотувати всіх і перекладати це на плечі пекарів.

Скасування постанови не призвело до різкого зростання цін. На ріст цін можуть вплинути тільки внутрішні складові – ціни на енергоносії, сировину, збільшення зарплати та інше.

Віталій БАЛИХІН, генеральний директор «Lauffer Group»:

– Будь-яка спроба з боку держави регулювати ринковий процес, в тому числі ціноутворення на ринку продуктів харчування, – є завадою на шляху розвитку бізнесу. Ціна хліба, як і, зрештою, будь-якого продукту, який споживають практично усі, криє в собі політичну складову, що обертається збитками для виробників. Тому як представник галузі я можу лише привітати таке рішення українського уряду.

Інша річ, що відмінити цінове регулювання на загальнодержавному рівні – це лише половина справи. Насправді ціни на продукти харчування «соціального значення», до яких належать й хлібні вироби масового попиту, часто регулюють галузевими угодами на рівні окремих областей і навіть міст. Зважаючи на це, до реальних змін на ринку ще далеко.

На будь-якому ринку ціна товару, як правило, залежить від попиту, а попит, в свою чергу, – від купівельної спроможності споживачів. Іншими словами, товар коштує стільки, скільки за нього здатен заплатити покупець. Навряд чи українці згодні платити за буханку хліба на 50-100 відсотків більше, аніж зараз. Неконтрольоване зростання цін на хліб призведе до спаду обсягів продажу – українці масово переходитимуть на домашню випічку, а «сірі» виробники завалять ринок більш дешевою та менш якісною продукцією. Тому особисто я не очікую зростання цін через відміну держрегулювання – і це стосується не тільки хліба. Причини, з яких хліб може подорожчати, об’єктивні й містяться далеко за межами одного-єдиного рішення уряду. Водночас ми завжди закликаємо своїх колег утриматись від необґрунтованого підвищення цін на продукцію – як з соціальних, так і з комерційних міркувань.

Як соціально свідома компанія, ми незалежно від ситуації з державним ціновим регулюванням утримуємо доступні ціни на хліб «масових» сортів – хоча час від часу це вимагає від нас працювати майже собі у збиток. Ситуацію в майбутньому дасть змогу поліпшити модернізація виробництва, а також перехід до повного виробничого циклу – коли агробізнес в Україні не відправлятиме зерно за кордон, щоб потім закуповувати борошно за імпортними цінами, а перероблятиме його на місці. Це допоможе не тільки утримати стабільні ціни на хліб, а й створити експортний продукт, який має попитом серед закордонних покупців.

«LaufferGroup» завжди підтримує якість своєї продукції на найвищому рівні. За цим стежать спеціально акредитовані лабораторії на наших підприємствах, а також незалежні експерти, які неодноразово нагороджували нас почесними дипломами за незмінну якість. Усі зусилля наших технологів спрямовані винятково на модернізацію виробничого процесу та виведення на ринок нових продуктів при незмінності наявних рецептури та технології виробництва. На одному тільки «Одеському короваї» інвестиції в технічне переобладнання виробництва у 2014-2015 роках перевищили 7,5 млн грн, на харківському хлібозаводі «Салтовський» за 2015-2016 роки – близько 14 млн. Все це дає змогу підвищити ефективність праці та стабільно утримувати доступну ціну на хлібобулочні вироби при незмінній якості.

Володимир Череда, Президент Всеукраїнської асоціації пекарів, голова правління ПАТ «Київхліб»

– Для хлібопекарів відміна держрегулювання стала певною перемогою на фоні того, що держава особливо не підтримувала галузь протягом років незалежності, а Постанова 1548 аж ніяк не сприяла розвитку бізнесу та була пережитком радянського суспільства. Листи з аргументаціями щодо відміни постанови від представників хлібопекарської галузі почали надходити до відповідних комітетів і державних органів ще 10 років тому.

Свого часу держава переклала на плечі виробника певну соціальну відповідальність перед споживачем – забезпечувати продуктом, виробництво якого було збитковим для підприємств. Але виробник повинен постачати споживачеві якісний продукт, а держава ‒ надавати дотації для малозабезпеченого населення. Виробник, який має конкуренцію на ринку, не може збільшувати вартість на продукт, як йому заманеться, але багато хто вважає, що саме так і відбувається.

До речі, держрегулювання – одна із причин, чому хлібопекарська галузь не була привабливою для іноземних інвесторів. Регулювання цін насамперед мало відбуватися у вигляді контролю за ринковим середовищем, оскільки адміністративні ціни – це не ринковий засіб. Через держрегулювання економіка ставала викривленою, інвестори отримували неправильні цінові сигнали й інвестиції надходили не в ті сфери, які цього найбільше потребували.

На сьогодні ціна на хліб прямо пропорційна до курсу валют, а не тільки до кількості зібраного врожаю, як часто стверджують експерти. Кожному українцю приємно чути, що в країні зібрано рекордний урожай зернових, а це означає, що підстав для перегляду ціни на хліб немає. Але чомусь ніхто не озвучує, скільки саме зібрано, наприклад, продовольчої пшениці або жита, необхідних для виробництва хліба. Цей відсоток незначний, але зазвичай вказують лише загальну цифру.

Уже давно держрегулювання не впливало на ринок. Якщо говорити про хлібопекарську галузь, то за останні роки асортимент продукції в хлібопекарській галузі настільки змінився, що фактично жодна продукція, випущена промисловими підприємствами, не підпадала під дію цієї Постанови. У Постанові було записано: хліб простої рецептури, яка містить борошно, воду, сіль, дріжджі. Якщо в будь-який хліб додавали цукор або олію, він одразу не потрапляв під дію цієї Постанови. Ціни на продукцію зростали, але такі підвищення були пов’язані із сезонними змінами, інфляцією. Тобто якщо порівняти ціни на продукти за такий самий період минулого року, то можна побачити, що кардинальних змін у бік підвищення не відбулося.

Незважаючи на дані Держстату, ринок хліба і хлібобулочних виробів продовжує розвиватися за рахунок попиту споживачів. Наша й інші компанії відповідно до вимог ринку і потреб покупця розширюють асортимент, застосовують інновації у виробництві продукції.

Ринок українського хліба наближається до європейського і ми спостерігаємо дедалі вищий попит на:

-        більш натуральні та традиційні продукти;

-        хліб на заквасках;

-        зручні для вживання продукти (снековий формат);

-        зростання сегмента якісних виробів з витонченими смаками і корисними властивостями.

У свою чергу, торговельні мережі стимулюють розвиток ринку заморожених напівфабрикатів і виробів, виготовлених за технологією контрольованого вистоювання.

Загалом стратегічні перспективи галузі пов'язані з посиленням її комплексного розвитку, основними напрямками якого повинні стати технологічне переозброєння підприємств шляхом заміни обладнання та автоматизації технологій; випуск нових продуктів з метою підвищення прибутковості галузі; досягнення максимально ефективного виробництва за рахунок зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції; формування та використання новітніх технологій, що відповідають економічним, соціальним і екологічним вимогам.

 Матеріал підготовлено

 Стефанією Шибунько