Ірина Паламар: «2018-й як старт для великих звершень»

Про основні тенденції у галузі тваринництва в 2018 році та ключові напрями, які тутрозвиватимуть найближчим часом, ми говоримо з головою Асоціації тваринників України (АТУ) Іриною Паламар.

– Ірино, як загалом Ви б оцінили рік для галузі? Які позитивні зміни відбулися, які проблеми доводилося вирішувати?

– Хоча це був не найкращий рік для галузі тваринництва за динамікою показників поголів’я, проте відбулася й низка позитивних процесів. Передусім те, що держава задекларувала допомогу господарствам шляхом надання дотацій у розмірі 4 млрд грн – на будівництво та реконструкцію тваринницьких комплексів та деякі інші напрями, що стало поштовхом для збільшення  тваринниками своїх виробничих потужностей.

Особливо позитивно це позначилося на свинарській галузі, де ми бачимо значну активізацію будівництва. І якщо раніше це були переважно відгодівельники, то цього року побільшало «маточників». Розведення поросят стало прибутковим бізнесом, багато підприємців купують маленьких поросят для відгодівлі, тож будівництво нових маточників стало доцільним.

Отож, загалом, 2018-й був досить непоганим щодо розбудови підприємств. І в цьому, я вважаю, заслуга саме нашої Асоціації тваринників України: ми активно боролися за те, аби держава дала дотації на цей напрям. На жаль, механізм їх розподілу був прописаний неефективно, він містить безліч бюрократичних перепон, тому тваринники так і не змогли отримати кошти. Отож станом на жовтень 2018 року було освоєно лише до 20% дотацій; що ж до «фермерського мільярду» (1 млрд грн на підтримку фермерських господарств), то з нього освоєно було лише трохи більше 1 %.

Наша Асоціація ще наприкінці 2017-го та на початку цього року попереджала про це, коли на державному рівні визначали напрями фінансової підтримки тваринництва та прописували механізми її використання. Ми переконували, що якщо не удосконалити механізми розподілу дотацій, то тваринники не зможуть їх отримати, акцентували на цьому на робочих засіданнях в Мінагрополітики, на Аграрному віче і на Всеукраїнській акції протесту тваринників, де виступали проти таких непрозорих схем; зверталися у відкритому листі до Президента України, прем’єр-міністра, до уряду, профільного міністерства, також висвітлювали цю проблему у численних публікаціях у ЗМІ. Але можновладці робили вигляд, що нас не чують. Отож у липні 2018 року мали таке: лише 5 (!) підприємств отримало часткове відшкодуваня на будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм та комплексів.

Хоча, як я зазначала вище, сам факт можливості отримання дотацій на будівництво став позитивним меседжем для тваринників і стимулював їх до розширення потужностей.

Якщо говорити про сегментВРХ, то і тут спостерігається низка позитивних тенденцій. Завдяки тому, що ми довго оббивали пороги провладних кабінетів і нам вдалося добитися державної допомоги на відгодівлю бичків у розмірі 2500 грн. Зокрема, ще восени 2017 року під час поїздки до Канади української делегації на бізнес-форум я вручила Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману нашу програму підтримання галузі ВРХ, яку фахівці АТУ розробили разом із експертами, науковцями, представниками тваринницького бізнесу. Також були численні зустрічі із представниками уряду, і в результаті ми переконали владу у важливості такої підтримки для галузі. Наші пропозиції були взяті до уваги.

Дуже важливою заслугою нашої Асоціації є активний розвиток експорту ВРХ. По-перше, цього року було відкрито ринок Туреччини для української яловичини, над чим ми працювали ще з осені 2017 року: відбулися переговори із представниками офісу торгового радника посольства Туреччини в Україні; я залучала свої міжнародні зв’язки, експертів на різних рівнях, завдяки чому ми разом змогли переконати представників турецької сторони, які приймають рішення, у тому, що наш ринок є надійним з погляду епізоотичної ситуації, а наше м'ясо якісне. Також за ініціативи АТУ Україну відвідала одна з ключових турецьких компаній, яка отримала право на купівлю нашої м’ясної продукції. І, нарешті, влітку було погоджено ветеринарний сертифікат між нашими країнами.

Хоча обсяги ще досить мізерні (дозвіл для експорту отримало поки лише одне українське підприємство), проте це стало поштовхом до зростання цін на нашу яловичину на міжнародному ринку. Туреччина має намір купувати в нас великі обсяги яловичини - виробництво ВРХ в Україні наразі не здатне задовольнити такий попит на неї.

Нині ми нарощуємо експорт ВРХ до Узбекистану. На базі Асоціації створено своєрідний майданчик, завдяки якому об’єднуємо виробників, формуємо торговельні партії і продаємо бичків у цю країну. Своєю чергою, для узбецьких тваринників організовуємо поїздки найбільшими господарствами з вирощування ВРХ України, аби вони змогли пересвідчитися, в яких умовах вирощують нетелів та у їх високому санітарно-ветеринарному рівні, ознайомитися з виробничими показниками тощо. До речі, вУзбекистані діє державна програма нарощення поголів’я ВРХ, і вона націленасаме на співпраці з нашою Асоціацією.

Загалом я б оцінила цей рік як старт для великих звершень.

- Які тенденції зараз переважають у галузі, чим вона «живе»?

– У свинарстві зараз бачимо тенденцію до автоматизації процесів. Тобто завдяки спеціально встановленому обладнанню в автоматичному режимі збирають дані про кожну голову: її щоденний приріст, раціон, всі ветеринарні процедури, загальні витрати кормів, дані по опоросу тощо. Уся інформація надходить до єдиної комп’ютерної системи, її обробляють і у будь-який момент власник підприємства може побачити все на власному смартфоні. Це дуже зручно, оскільки дає змогу йому контролювати процеси особисто, бачити проблемні точки та їх вирішувати; всі процеси на господарстві стають прозорими, що унеможливлює застосування тіньових схем недобросовісними працівниками.

Щодо напряму ВРХ, то, як я вже зазначала, ключовими тенденціями галузі цього року є розвиток експорту яловичини та живця ВРХ, відкриття нових іноземних ринків.

– Розкажіть, над чим працюватиме Асоціація наступного року? Які завдання насамперед необхідно вирішувати?

– Передусім ми будемо й надалі намагатися вплинути на процес прозорого й ефективного розподілу держдотацій, аби уряд все-таки нас почув, і господарства могли отримати ці кошти. Якщо ж розробити ефективну й доступну схему розподілу дотацій не вдасться, то краще спрямувати ці кошти на зниження ПДВ для продуктів харчування з 20 до 7%.

Також будемо й надалі розвивати експорт. Крім того, продовжимо серію тренінгів для тваринників щодо передових технологій вирощування, які ми періодично проводимо із залученням провідних українських та іноземних експертів.

Плануємо залучати інвесторів до будівництва тваринницьких комплексів.

Ще одна важлива й актуальна тема – «зелена» енергетика. На сьогодні багато господарств облаштовують у себе альтернативні джерела енергії, які допомагають зберегти чистоту навколишнього середовища і зекономити кошти на енерговитратах. Йдеться про спорудження біогазових установок, які переробляють органічні відходи тваринництва на екологічний біогаз – енергію, якупотім можна застосовувати не лише для потреб господарства, а й забезпечити електрикою і теплом мешканців околишніх сіл. Це дуже перспективний на сьогодні напрям. АТУ лобіюватиме такі проекти на законодавчому рівні, залучатиме інвесторів, різні міжнародні фонди та ін. Ми вже маємо успішний досвід залучення інвестицій від міжнародних донорів. Цьогоріч за нашої підтримки один із сільськогосподарських кооперативів на Черкащині виграв грант на купівлю відгодівельного обладнання для бичків від міжнародної організації USAID. Саме ми надали кооперативу необхідну юридичну підтримку на всіх етапах, змогли переконати представників USAID в необхідності надання такого гранту.

Наступного року будемо продовжувати всі започатковані проекти, які цьогорічуспішно стартували.

Підготувала Мар’яна ЯКИМІВ