Нині більшість продуктів харчування в результаті технологічної обробки втрачає корисні властивості. «Бідна» вітамінами й мікроелементами їжа, нераціональне харчування призводять до поширення різних захворювань, надлишкової ваги, зниження продуктивності праці тощо.

За попередніми даними дослідження в Україні під егідою ЮНІСЕФ (представництво Дитячого фонду ООН), було з’ясовано, що люди в нас вживають вітамінів А, В, С наполовину менше від норми, через що імунітет слабшає. Медики також говорять про залізодефіцитну анемію, гостро постала проблема мікронутрієнтної недостатності. Остання, як свідчать дані, завдає шкоди економіці країн приблизно на 1% її ВВП.

Один із спосіб подолання цих проблем – збагачення, або фортифікація харчової продукції, після чого, наприклад, борошно містить достатню кількість вітамінів і мікроелементів.

Фортифікація – це процес, за допомогою якого у натуральну їжу додають нутрієнти – будь-яку субстанцію, що забезпечує необхідне харчування для підтримання життєздатності людину. Прикладами нутрієнтів є вітаміни й мінерали.

Кількість вітамінів, які додають до збагачуваних продуктів, регламентована державними законами, вказана на упаковці й контролюється відповідними державними органами.

Чому фортифікація

По-перше, це найбільш природне рішення – у продукти повертають елементи, втрачені при переробці й зберіганні сировини.

По-друге, цей дешеве і соціально справедливе рішення, яке дає змогу кожній людині забезпечити організм необхідною кількістю життєво важливих речовин.

Борошно, макаронні й хлібобулочні вироби, рис збагачують, здебільшого, вітамінами В₁, В₂і РР, а також залізом. Молочні продукти й маргарин – вітамінами А і D, фруктові соки й напої, ковбаси й м'ясні консерви – переважно вітаміном С.

Вітамінна профілактика

20 грудня 2006 року прийнято Постанову ЄС про додавання вітамінів, мінералів й інших речовин у їжу, яка набула чинності 19 січня 2007 року. Перед вступом у СОТ в Україні теж необхідно прийняти правила ЄС, що гармонізують положення національного законодавства у сфері додавання вітамінів, мінералів й інших речовин у їжу.

Що для цього зроблено

1. У 2001-2003 роках за україно-американською програмою запобігання вродженим патологіям розвитку відкрито центри в Луцьку, Рівному, Херсоні, Хмельницькому йСімферополі. Рекомендовано використовувати досвід передових країн із збагачення борошна й хлібопродуктів фолієвою кислотою.

2. У 2003 р в Києві було схвалено створення Національного фортифікаційного альянсу (НФА) і розглянуто проект «Пропозиція фортифікації борошна в Україні». Цього ж року фахівці Інституту гігієни й медичної екології АМН України проаналізували зразок премікса «U11» фолієвої кислоти й заліза й дозволили його використання у млинах.

3. У Волинському обласному відділі Держкомітету України з питань технічного регулювання й споживчої політики були зареєстровані нормативні документи «Технічні умови фортифікації пшеничного борошна фолієвою кислотою й залізом» і «Вироби хлібобулочні, збагачені фолієвою кислотою й залізом. Технічні умови».

4. У 2012 р. на Новопокровському комбінатіхлібопродуктів модернізовано обладнання для вітамінізації й фасування борошна. Група вчених з 18 українських інститутів розробила комплексну програму зі збагачення продуктів харчування корисними речовинами - так з'явилося «стресостійке» борошно, збагачене тіаміном, залізом, нікотиновою кислотою, вітамінами групи В.

Ініціативна група для розширення роботи з фортифікації продуктів в Україні звернулася до міжнародної програми «Foodfortificationinitiative» із проханням посприяти в впровадженні Програми зі збагачення борошна в Україні й надати посібник з фортифікації для зернопереробних підприємств

У 2016 р. під час міжнародної виставки «Хлібопекарська й кондитерська індустрія» Всеукраїнська асоціація пекарів організувалакруглий стіл «Хлібобулочні вироби в аспекті здорового харчування». Були порушені такі теми: національна програма профілактики «Україна здорова»; здорове харчування в сучасному світі; біологічні й фізико-хімічні особливості мікроелементних комплексів на основі карбоксилатів харчових кислот нового покоління для фортифікації хліба й хлібобулочних виробів тощо.

Автор і керівник національної програми профілактики «Україна здорова» І. Н. Дідковський ознайомив учасників із новітнім продуктом – борошном, збагаченим магнієм, яке майже повністю засвоюється організмом і єпрофілактичним засобом, що нормалізує кров'яний тиск, позитивно впливає на серцево-судинну систему тощо.

Учасники круглого стола підтримали ініціативу Мінагрополітики й продовольства з розробки й впровадження в Україні програми «Здорове харчування» і запропонували низку пропозицій, у тому числі продовжити роботу над впровадженням фортифікації сировини й продуктів спеціального харчування й широкого вжитку, використати вітчизняні інноваційні розробки карбоксилатів харчових кислот нового покоління для фортифікації хліба й хлібобулочних виробів.

Олена Жукова,

Всеукраїнська асоціація пекарів