Про ситуацію, яку спостерігаємо упродовж останніх років на українському ринку цукру, а саме виробництво, цінову політику, особливості поточного сезону і перспективи розвитку його експорту розповідає Андрій Дикун, голова НАЦУ «Укрцукор».

– Впродовж останніх двох десятиліть кількість цукрових заводів в Україні зменшувалася, в тому числі внаслідок відсутності ринків збуту. В не такі далекі 1990-ті ми мали 192 цукрових заводи, близько 2 млн. га цукрових буряків з яких виробляли 5 млн т цукру на рік. За результатами минулого маркетингового року маємо 36 заводів загальною потужністю понад 134,97 тис. т/добу, які виготовили 1,43 млн т цукру, плюс 562 тис. перехідних залишків. Проте такого обсягу більш ніж достатньо для забезпечення внутрішніх потреб країни, адже протягом останніх семи років спостерігається низхідна тенденція до споживання «солодкого продукту».

У поточному маркетинговому році ми прогнозуємо виробництво цукру на рівні 2 млн. т, водночас «внутрішнє споживання» оцінюється як 1,5 млн т, тобто чимало цукру потрібно експортувати, над чим і працюють виробники. Попри те, що посівні площі за останні 25 років зменшились майже вп’ятеро, урожайність зросла вдвічі. З кожним роком експортна ціна стає привабливішою і виробники активно орієнтуються на зовнішні ринки. 

Протягом останніх 3 років спостерігаємо також підвищення якості виробленого цукру. В результаті масова частка цукру І-ї категорії становить 25% загального виробництва у 2015 році (довідково: починаючи з 2012 року виробництво цукру І-ої категорії становило від 2 до 10%). 

Якщо охарактеризувати попит на український білий цукор на європейському та азійському ринках, то ринок ЄС дуже цікавить українських виробників – масштабний як за обсягом, так і за потенціалом росту, із вигідною логістикою. Проте виділені нам квоти є досить низькими – лише 20 тис. т. Українські виробники закрили цю квоту за перші два місяці від початку поставок. «Укрцукор» неодноразово звертався з проханням збільшити квоти на поставки цукру в ЄС в 15 разів, але рішення досі не прийняте. Будемо і далі працювати в цьому напрямі.

Серед пріоритетних напрямків для українських виробників надалі залишаються Грузія, Ізраїль, Азербайджан та країни Азії. Нещодавно НАЦУ «Укрцукор» взяла участь в одній з найбільших продовольчих виставок азійського регіону «ANUFOOD China 2016», де представляла вітчизняних виробників цукру. За результатами торговельної місії вже маємо перші заявки із специфікаціями на постачання цукру в Китай.

Враховуючи світовий дефіцит цукру та вигідне географічне розташування України, наш цукор є привабливим для країн Азії, Європи та СНД. А низька ціна, досить великий об’єм перехідних залишків та прогноз значного виробництва стимулюють українських виробників активно нарощувати експортні поставки. Тому якщо в світі і надалі буде зберігатись висхідна цінова динаміка, ми будемо активно нарощувати потужності, адже потенціал для цього є.

При сьогоднішніх реаліях ми можемо вільно експортувати 500 тис. т на рік, тим самим повернувшись до рівня 1997-98 років, але навіть це не дасть нам змоги ввійти в ТОП-10 світових постачальників цукру.

Як бачимо, ринок готовий приймати український цукор, тому справа – за виробниками.

Мирослава Малевська, РВ "Харчовик"