У харчовій і переробній промисловості формальдегід використовують у вигляді розчину, під назвою формалін. Проте в Європі використання формаліну з метою дезінфекції заборонено на державному рівні.

Про використання формаліну та його вплив на організм людини розповідає к.м.н., старший науковий співробітник  лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин ДУ «Інститут медицини праці НАМН України »  (м. Київ) Тамара Короленко.

– Бактерицидні властивості формальдегіду вперше встановили в 1886 році O. Loew і E. Fischer. Спочатку формальдегід і препарати на його основі застосовували з метою бальзамування та консервування. На багатьох підприємствах харчової промисловості для дезінфекції використовують формалін (40% розчин формальдегіду). Застосування його як засобу дезінфекції зросло на початку 1990-х років. Одним з найбільш популярних засобів дезінфекції на українських цукрових заводах був формалін.  Це обумовлено високою бактерицидністю та низькою ціною формаліну порівняно з іншими дезінфікуючими препаратами. Кількість формаліну, який додають у дифузійні апарати та частота його введення визначаються ступенем мікробного забруднення дифузійного соку і коливається в межах 0,015 – 0,1 % до маси буряка . 

Проте слід пам’ятати, що формальдегід – сильна отрута з подразнювальною дією, що вражає центральну нервову систему (ЦНС) і спричиняє дистрофічні зміни паренхіматозних органів. За ступенем токсичного впливу на організм людини і теплокровних тварин формалін належить до групи речовин 2 класу небезпеки (високонебезпечна речовина), що вимагає при його застосуванні дотримання суворих заходів безпеки.

В організмі людини і теплокровних тварин формальдегід  окислюється з утворенням мурашиної кислоти і метилового спирту. При потрапленні розчину формальдегіду всередину організму спостерігаються симптоми хімічного опіку шлунково-кишкового тракту (блювота кров’ю), токсичний шок. При гострому інгаляційному отруєнні переважають явища ураження кон'юнктиви (сльозотеча, відчуття «різі» в очах) та слизових оболонок дихальних шляхів (першіння в горлі, нежить, чхання, кашель, задуха – аж до набряку легенів). При хронічних інгаляційних отруєннях внаслідок тривалого впливу низьких концентрації формаліну, як правило, з'являються риніти, фарингіти, емфізема легенів, хронічні бронхіти, ураження ЦНС різного ступеня (психічна збудливість, головні болі, порушення сну, розлад зору, атаксія). У важких випадках – дифузний токсичний пневмосклероз, ураження печінки (токсичний гепатит) і нирок (олігурія), а також різної важкості алергічні явища.

ФА є типовим алергеном, проте сенсибілізуючу дію він виявляє по-різному, залежно від режиму інгаляції. При тривалому впливі формаліну на шкіру спостерігали пригнічення секреції шкірних залоз, а в деяких випадках – дерматити, тобто «мокру екзему». Найчастіше на шкірі з’являється місцева еритема і інфільтрати в місцях аплікації, які можуть супроводжуватися утворенням наривів з поверхневим некрозом, або ж утворюються тверді вузликові потовщення, які надалі розтріскуються. Нігті під впливом розчинів формаліну стають коричневими, м'якими і волокнистими.

Формальдегід є в списку канцерогенних речовин. Небезпека ФА для людини підтверджена повідомленнями дослідників про випадки захворювання аденокарциномою порожнини носа. Працівники підприємств, які контактують з препаратом, скаржаться на симптоми подразнення шкіри і слизових оболонок, головні болі, зниження нюхання, важке й утруднене дихання.

Небезпечно те, що на підприємствах харчової промисловості формалін використовують не лише для дезінфекції поверхонь і обладнання. Він також є дезінфектантом на технологічних лініях, зокрема в цукрових виробництвах. Також відомі випадки, коли ця небезпечна речовина контактує з готовим продуктом. Наприклад, перед заморожуванням тушки курей обробляють розчином формальдегіду, який потім потрапляє в їжу людей. Враховуючи здатність формаліну накопичуватися в організмі людини, можна передбачити, яку загрозу він становить для здоров’я людини.

Максимально допустима концентрація ФА в повітрі за даними Американської асоціації стандартів становить 10 частин на мільйон частин повітря або 0,012 мг/л при 25°С і нормальному атмосферному тиску. Зазначена концентрація вважається допустимою при тривалості впливу ФА не більше 8 годин на день. Також показано, що його найменша концентрація, яка визначається за запахом становить 0,00008 %, а концентрація, що викликає подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів - 0,0005 %. Порогова доза ФА в США – становить 2,5 мг/м³. Проте, легку подразнювальну дію ФА на слизові оболонки очей і дихальних шляхів визначено в приміщеннях при концентрації від 0,001 до 0,0095 мг/л. Максимально допустимі рівні вмісту ФА у повітрі житлових приміщень, що прийняті і діють у різних країнах, відповідно складають: Німеччина, Нідерланди, Швеція - 0,12 мг/м³; Данія - 0,15 мг/м³. Гранично допустима концентрація ФА у повітрі робочої зони виробничих приміщень у колишньому СРСР становила 0,5 мг/м³ [6,7]. 

Враховуючи те, що формалін внесений до списку канцерогенних речовин, відноситься до 2-ого класу небезпеки (високонебезпечна речовин), негативно впливає на дихальні шляхи, очі, шкірний покрив, а також є нейротропною отрутою, на сьогодні ставиться питання про заборону його використання  як засобу для дезінфекції, у тому числі, і на цукрових заводах. 

Так, з урахуванням несприятливого впливу формаліну на організм з метою захисту життя і здоров'я людей, його використання в харчовій промисловості заборонено в США, Європі і Російській Федерації. Відповідно до Закону Киргизької Республіки «Про основи технічного регулювання» розроблений та прийнятий технічний регламент «Про безпеку цукру», згідно з яким у виробництві білого цукру не допускається використання антимікробного засобу формальдегіду, барвників та ароматизаторів . 

Нині у світі інтенсивно шукають і розробляють дезінфікційні препарати нового покоління, які б повністю біодеградували, були безпечними для здоров'я людини і не забруднювали навколишнє середовище. Серед відомих груп дезінфікційних засобів найефективнішими визнані ті, що містять активний кисень,  перекис водню, надоцтову кислоту і надсірчану кислоту (кислота Каро)  тощо. Саме такі засоби пропонує польський виробник – фірма «Higienix», представником в Україні якої є компанія «Гігієнікс». Детальніше про препарати ми запросили розповісти директора компанії, к.т.н., доц. Роксоляну Чаповську (на знімку).

– Для дезінфекції поверхонь і приміщень ми рекомендуємо замість формаліну використовувати робочі розчини дезінфікційного засобу «Гігієнізер». Основною діючою речовиною в ньому є 30%-ний перекис водню. Препарат безпечний, без запаху, повністю біодеградує, може контактувати з готовим продуктом, не залишаючи в ньому жодних залишків.

У приміщеннях, де немає безпосереднього контакту з готовим продуктом, наприклад, на птахофабриках, у забійних цехах, у пекарнях, пропонуємо для дезінфекції приміщень та поверхонь «Біостерид міцний» (діючою речовиною є надоцтова кислота) та «Біопомс» (діюча речовина – надсірчана кислота). Обидва препарати також повністю біодеградують, їхні концентрати належать до 3 класу небезпечних речовин, а робочі розчини – до 4 класу.

Застосування усіх цих препаратів не потребує додаткового устаткування. Робочі розчини готують безпосередньо перед використанням, додаючи відповідну кількість засобу до питної води при кімнатній температурі з подальшим перемішуванням розчину. Для поверхневої дезінфекції можна використовувати городній розпилювач.

Щодо цукрової галузі, то формалін, на жаль, ще досить популярний на українських цукрових заводах. Його використовують при екстрагуванні бурякової стружки для контролювання рівня мікробіологічного стану дифузора. П’ятилітній досвід застосування наших препаратів на цукрових заводах дає змогу стверджувати, що вони можуть витіснити формалін з переліку антисептиків, які використовують у цій галузі.

Детальніше -  за номерами:  

067-62-48-070 або (044) -289-51-85 - Тамара Короленко 

097-56-89-759 або (032) 276 -91-08  Роксоляна Чаповська