З торжества на честь майбутнього врожаю розпочинали збір винограду римляни. Молодь тиснула ногами ягоди в чанах для виноробства, а всі навколо співали і веселилися. Під час збору винограду господар не мав права карати працівника, навіть якщо той випив зайвого... Ці традиції, звісно ж, в осучасненому вигляді живуть і досі. Саме на початку осені грона винограду досягають найвищої зрілості. Шанують ці традиції й українські винороби, для яких це ще й свято відродження виноробства в Україні.

Цьогоріч восьмий Всеукраїнський конкурс майстрів збору винограду «Золота Амфора» став знаковим для компанії «Алеф-Віналь». Журналістам і гостям свята – а приїхали колеги і партнери компанії, також майстри-виноградарі із Закарпатської, Одеської, Миколаївської, Херсонської областей і Криму – представники компанії презентували нові колекції сортових вин під торговими марками «Amfora 2007» та «Villa Krim».

Директор департаменту маркетингу ТМ «Золота Амфора» Анатолій Коган зазначив, що на сьогодні вони – чи не єдина на українському ринку компанія з власними брендами. Виноград для цих новинок з долин ріки Альма вважають одним із кращих у Криму. До слова, ґрунти під виноградниками господарства «Бурлюка» майже ідентичні ґрунтами французької провінції Грава. Тому асортимент сортів однаковий: «Пінофран», «Кабарне» та інші. Як зазначив головний агроном цього господарства Юрій Максимов, наші ґрунти є гарним термосом, добре утримують вологу, захищають корені винограду від заморозків, а вдень від спеки.

Нова колекція – нова репутація

– Свого часу компанія відмовилася від щеплення лози до висадженої дички, – розповідає Анатолій Коган. – Авжеж, такі гібриди винограду добре протистояли холодним зимам, різним хворобам і при тому давали максимальний врожай за мінімальних затрат на вирощування. Але отримати якісне вино, крім «Портвейну» з нього неможливо. Їх ще називалиспиртовані виноградні компоти. Згодом, з прищеплених до диких культурних сортів, наприклад «Ркацителі», «Аліготе» тощо, можна було отримати непогане столове вино без цукру, марочне витримане і трішки сухого вина. Але європейці нас просто засміяли, коли ми спробували продати такі вина їм: вони не були сортовими, а сучасна апаратура без проблем виявила дику кров, яка надходила від дички.

Тож постало питання відродження кримського виноградарства як основи сировинної бази. Було прийнято стратегічне рішення не садити «сумнівних» живців у кримську землю. Купували невеликі їх партії, і нарешті у 2007 році «Золота Амфора» облаштувала ділянки сортових живців винограду, які придбали у відомих європейських виробників. Вже на сьогодні ми маємо розкішні виноградники, сортове вино високої якості, яке й до Європи не соромно відправити.

Кожній лозі по краплі

Є в Україні компанії, які виготовляють вино, не маючи власних виноградників. Натомість компанія «Алеф-Віналь» володіє в Криму близько 3000 га виноградників, з яких на 700 газастосовує крапельне зрошування. Восени ці ділянки милують око – вони зелені й щільні. Нині з цих нових виноградників з відібраними сортами та ще й на крапельному зрошування компанія збирає близько 10–12 тонн винограду з гектара.

– Понад 10 років компанія інвестує кошти в кримські виноградники, – розповідає головний агроном господарства «Бурлюк» Юрій Максимов. – Також ми змушені пересадити більшість кущів, які не пережили суворої зими 2006 року. Але в цьому є й позитив. На заміну старим виноградникам садимо саджанці італійські, німецькі, французькі. Щороку ми виводимо з обігу 100–200 га старих виноградників і насаджуємо нові.

Треба сказати, що оновлення виноградників – справа затратна не лише з точки зору коштів. Є й технічні труднощі: треба викорчувати старий виноградник, зняти стовпи, дріт тощо, вирівняти ґрунт, а ще, як мінімум, рік ця земля має відпочити. Хотів би відзначити, що до 2006 року, коли вимерзли більшість виноградників, прийнятною глибиною для саджанців вважалося 40 см. Наприклад, іспанці саджають на глибину до 1,20 м, оскільки у них недостатньо вологи, в інших країнах Європи цей стандарт становить 28 см. Ми ж оремо землю на глибину 70 см, що є оптимальним режимом для розвитку коренів – тоді можна висаджувати виноград, який даватиме урожай лише через кілька років.

Особливою гордістю виноградарів є механізація. Господарство використовує техніку на усіх етапах – від оранки до розпушування міжрядь. За словами Юрія Максимова, придбання сучасної техніки не лише підвищує продуктивність робіт, а й вирішує проблему браку робочих рук.

Ще одна проблема, яку компанія «Алеф-Віналь» на сьогодні успішно перетворила на перевагу, – це крапельне зрошування.

– Єдине джерело води – ріка Альма, – розповідає головний агроном Юрій Максимов. – Звідти водопроводом протяжністю 2,5 км воду подають у резервуар-накопичувач. Далі насосна станція так званого другого підіймання створює тиск уже на магістралі, а відтак – на всіх виноградниках. На лозу вода потрапляє із підземних трубопроводів, загальна протяжність яких 17 км. Кожною краплиною на виноградниках керують за допомогою комп’ютера.

Переваги крапельного зрошування очевидні: завдяки цій системі виноградарі мають стабільно високий врожай – до 120 центнерів з 1 га, тимчасом на старих виноградниках без поливу – 20–30. Тому у наших планах – цілком перейти на систему крапельногозрошування усіх плантацій ТМ «Золота Амфора».

У переддень свята виноградарів...

...нам, журналістам, показали все, чим гордиться ТМ «Золота Амфора»: плантації виноградників із системою зрошування, з яких виготовляють колекції нових вин; технологи провели екскурсію на заводі з первинного виноробства (якраз привезли зібраний врожай на переробку) та продемонстрували усі стадії технології виробництва спирту – аж до потрапляння його в дубові бочки. А будівництво нового винно-коньячного заводу повного циклу – це ще один напрям, у який нині інвестує кошти компанія «Алеф-Віналь».

Після екскурсії журналісти зустрілися з Анатолієм Коганом, який пропагує культуру споживання вина і не втомлюється повторювати, що їжу треба запивати вином. А не навпаки, бо тоді не має значення, на якому ґрунті і на яких схилах виріс виноград.

Очевидно, що цього разу основною темою розмови на прес-конференції були цьогорічні новинки компанії – вина ТМ «Amfora 2007», а це – біле «Шардоне Амфора 2007» і червоне «Мускат Амфора 2007». Вперше у новій колекції з’явилися сухі вина, приготування яких виноградарі називають Божим промислом.

– Гарантією якості нової колекції вин, – говорить Анатолій Фрідманович, – є паспорт європейського зразка, який розкаже про місцевість, де виріс виноград, про етапи виробництва вин, а також їх характеристики... Це наше нове слово в українському виноробстві і курс на європейську якість, адже ми нарешті створили якісну сировинну базу кримського винограду. Навіть попри те, що останніми роками ми стали прохідним двором для будь-якого імпорту, більшість проданих в Україні пляшок вина і коньяку – вітчизняного виробництва.

Боги зберігали вино у золотій амфорі. І допоки амфора була наповнена люди жили в достатку. А потім її хтось перекинув і вино вилилося. Відтоді люди почали добувати кусок хліба тяжкою працею.

Яка вона, праця виноградаря, – розповідь у наступній публікації про змагання виноградарів і аматорів на «Восьмому Всеукраїнському конкурсі майстрів збору винограду «Золота Амфора-2012».

Стефанія Шибунько,

                                                                                                                         Наталія Статкевич