Нині незаперечним є факт, що такого асортименту ковбасних виробів як у нас, навіть у Європі немає. А якість деяких видів ковбас, як-от, вареної, вища ніж у європейських аналогів. Такої думки багато операторів м’ясного ринку. Невід’ємною складовою усіх ковбасних виробів є оболонки, зовнішній вигляд яких відіграє важливу роль у просуванні продукту на ринку. Адже спочатку покупець купує очима...

Про ситуацію на м’ясному ринку, наскільки популярність м’ясних продуктів залежить від оболонок, які їх види поширені та про інше наша розмова з генеральним директором компанії «Агросмак» Азером Джафаровим.

– Пане Азере, ваша компанія належить до когорти лідерів на м’ясному ринку. Якими були перші кроки компанії у бізнесі?

– Ми розпочали свою діяльність 10 років тому. Тоді м’ясним бізнесом займалося багато осіб, але незаповненою була ніша офіційних постачань продукції з усіма необхідними документами, гігієнічними висновками тощо. Власне в цьому сегменті ми й започаткували власний бізнес. Наша продукція одразу ж зацікавила тих виробників, які хотіли знати, що купують. Це була клопітна справа, результати не були миттєвими, зате дали нам змогу одразу ж вийти на загальноукраїнський ринок.

Тоді ж ми налагодили співпрацю і дотепер постачаємо продукцію таким відомим м’ясопереробним підприємствам, як «Родинна ковбаска», «Ятрань», «Тульчинм’ясо», «ВМП» (Нововолинськ) та багатьом іншим.

Фактично за час роботи на ринку ми жодної позиції не згорнули і донині пропонуємо майже усе, що необхідно для виготовлення м’ясної продукції. Це фіброузні та целюлозні оболонки (Франція); смакові та функціональні суміші (Польща); алюмінієві і пластикові форми для випікання (Данія) тощо. Також пропонуємо багатоколірний двосторонній флексодрук і гофрування. Кожен з цих напрямів ми постійно розвиваємо, зокрема, минулоріч новинкою від «Агросмаку» була натуральна черева.

– Як змінився попит на ковбасні оболонки?

– Нині український ринок оболонок – як натуральних, так і штучних, доволі насичений. Виробники мають змогу не лише якісно запакувати продукт, а й зробити його гарнішим.

Загалом кожному виду ковбаси відповідає певний тип оболонок. Може змінюватися і співвідношення між різними видами в межах однієї групи оболонок. Наприклад, якщо раніше варену ковбасу виробляли у поліаміді, то потім вирішили використовувати поліамідну проникну оболонку, а не бар’єрну. Частка ринку фіброузних оболонок менша від білкових лише тому, що останні дешевші, однак і виглядають вони інакше. Деякі види ковбас можна пакувати в поліамідну, білкову і фіброузну оболонку. Тому останніми роками можна спостерігати періодичний перерозподіл ринку між основними видами ковбасних оболонок, що насамперед зумовлено купівельною спроможністю населення.

Крім того, в Україні залежно від сезону попит на оболонки різний. За моїми приблизними розрахунками, колагенових оболонок (неїстівних, не сосисковий діаметр) ринок споживає близько 4–5 млн, сосискових – близько 8 млн. Перед святами популярною є кишкова сировина, оболонки фіброузні, целюлозні, білкові. Влітку більше використовують щільні поліамідні. Для збільшення терміну зберігання продукту виробники почали широко використовувати новітні тенденції – пакування у нейтральному газовому середовищі й у вакуумі. Тому з часом сезонність зникне.

Останніми роками м’ясопереробники почали віддавати перевагу оболонкам, ідентичним натуральним. Це дає змогу автоматизувати виробництво і гарантує якість готового продукту. Так, ми почали популяризувати целюлозні оболонки.

Щодо спецій, то залежно від ситуації на ринку змінюється й попит. Якщо на ринку вистачає м’яса, то більше використовують натуральні смакові препарати.

– Будь ласка, розкажіть про конкурентні переваги компанії.

– У нас дуже специфічний бізнес, де випадкових клієнтів майже немає. Ринок доволі вузький, один одного знаємо, а взаємини з виробниками налагоджуємо роками.

Я з повагою ставлюся до своїх колег, які цивілізовано працюють на ринку. Деякі проблемні питання вирішуємо разом. І нам, і ринку більше шкодить контрабандна продукція. Несплачені мито, ПДВ та інші видатки дають змогу такому бізнесу демпінгувати ціни.

Загалом нині лише близько 40% продукції потрапляє на ринок легально.

На мою думку, нині конкурентні переваги залежать не від представленого продукту, як від того, настільки компанія оперативно виконує замовлення і є стабільним і надійним постачальником. Багато фірм тепер розвивають бізнес на попередніх замовленнях, коли термін постачання продукції з-за кордону може становити до двох місяців. Щоб вчасно виконати замовлення, ми завжди маємо на складі товари відповідно до потреб ринку – приблизно на три місяці. Також враховуємо сезонність, коли наші продажі можуть зрости удвічі-тричі. Розвиваючи новий напрям, ми на свій ризик завозимо більше продукції.

Проблеми з постачанням можливі лише в деяких випадках, наприклад, з целюлозними оболонками малих діаметрів, які ми мусимо друкувати і гофрувати за кордоном.

– Як оцінюєте зміни на м’ясному ринку за останні роки?

– Насправді їх складно оцінити. Держава декларує, що виробництво м’яса загалом зросло. Водночас ціна на курятину, якої виробляють багато, за останні три роки зросла у 2,5 разу. Якщо порівнювати обсяги виробництва м’ясних виробів 2001–2002, 2007–2008 років і тепер, то офіційна статистика свідчить про спад виробництва на 15–20%. Гадаю однак, що насправді ці цифри більші. А от за останні два роки, навіть у кризовий період, за моїми оцінками, обсяги виготовленої продукції відновилися. Якість виробів і цінова політика були відповідними.

На сьогодні у світі продукти харчування дорожчають, відповідно, зростає ціна на вітчизняну м’ясну продукцію. Фахівці знають, що подорожчання сировини не сприяє покращенню якості продукції. На світовому ринку нині така тенденція: що дорожче м’ясо, то більше виробники використовують функціональних препаратів, приправ тощо – це називається «поліпшити» смак і якість.

Зараз нашим виробникам стає дедалі складніше працювати – передусім тому, що рівень життя пересічних українців знижується. На жаль, подекуди ціна і якість їх продукції не зіставні, але тут усе залежить від добросовісності виробника.

Ще одна проблема, що гальмує розвиток вітчизняної м’ясної індустрії і суттєво впливає на якість і ціну продукції, – це хабарі. За моїми підрахунками, нині у кілограмі м’яса хабар становить від 5–8 грн. Вартість хабаря постачальник закладає у ціну м’яса, а виробник – у собівартість продукції.

– А як щодо перспектив м’ясного бізнесу?

– У 2009 році я робив звіт про український м’ясний ринок для французьких колег. Для аналізу використовував не офіційну статистику, а власні джерела. З’ясувалося, що українці спожили 5–7 кг м’ясної продукції на рік. Водночас поляки, які також говорять про спад виробництва і заробляють по закордонах, спожили 86 кг. Аналогічні дослідження робило і французьке посольство. Цифри підтвердилися.

Нині виробники готові збільшити обсяги виробництва, а ми, постачальники, в змозі забезпечити їх усім необхідним для виготовлення м’ясних виробів. В асортименті «Агросмаку» – усі види оболонки різних цінових сегментів: від дорогих целюлозних, фіброузних, їстівних колагенових до дешевих поліамідних.

Загалом нині виробники мають змогу вибирати ті види оболонок, які відповідають їхнім можливостям, виробничим потребам, і не лише знижують затрати, підвищують продуктивність, а й збільшують обсяги реалізації продукції.

– Ви задоволені результатами роботи 2011 року?

– Так. Навіть якщо є якісь негаразди, то врешті-решт виходять на добре. Особисто мені до вподоби зміни і тенденції на ринку, адже на ньому залишилися найбільш стабільні компанії. Та й замовник став іншим: він знає, що хоче купити.

– Які новинки представила компанія останнім часом?

– Із останніх новинок компанії представляємо череву натуральну німецького виробництва. На цей вид продукції прогнозуємо чималий попит з боку великих підприємств.

Свого часу ми налагодили виробництво етикеток і пропонуємо нанесення флексографічного друку на оболонки. Завдяки цьому наші послуги розширилися, тобто зросли обсяги продажів. Для підприємств, які мають автоматичні високошвидкісні машини, гофруємо оболонки в заготовки.

Стефанія Шибунько