Українські аграрії зберуть у 2011 році рекордний...
Уряд хоче підняти мінімальні ціни на алкоголь, проте...
Прем'єр-міністр Микола Азаров доручив Міністерству...
Прем'єр-міністр Микола Азаров прогнозує зниження цін...
Яким чином Вам зручніше контактувати з учасниками порталу?
Співпрацюючи з проектом «Надання послуг з управління двома ланцюгами доданої вартості сільськогосподарської продукції в Україні» Віктор Касперський активно вдосконалює своє господарство і втілює у життя нові ідеї для розвитку. Про них, а також про здобутки та плани йтиметься у нашій розмові.
– Пане Вікторе, Ви є одним з небагатьох фермерів, котрі займаються виробництвом козячого молока. Водночас, у Вашому господарстві є ще й корови, і цей сегмент Ви також активно розвиваєте. Яких тварин у Вас більше і чи можете порівняти ці два види діяльності?
– Нині дійне стадо нашого господарства – це 14 корів і 20 кіз. За результатами минулого року, середня продуктивність однієї корови становить близько 4 тонн молока на рік, кози – 400 кг. Порівнювати ці два види можна в багатьох аспектах. Зокрема, варто відзначити, що в Україні дуже важко знайти породистих продуктивних молочних кіз, в той час, як купити корову молочної породи значно простіше. Ще одним аспектом є те, що собівартість козячого молока майже вдвічі вища, аніж коров’ячого, відповідно, це відображається у кінцевій вартості продукту.
Варто згадати також і про особливості реалізації обох видів молока. Якщо коров’яче – це звичний продукт з високим попитом, то козяче молоко споживачі в основному купують з лікувальною метою і на разі воно не розповсюджене як продукт широкого вжитку.
Якщо говорити про перспективність, то можливості розвитку є в обидвох напрямах. Якісне коров’яче молоко як кінцевий продукт і якісна молочна сировина нині затребувані продукти на ринку. Виробництво ж козячого молока – це практично незаповнена ніша, а тому цей вид бізнесу безумовно перспективний. Нині в Україні таких структур, як козяча ферма, є лічені одиниці, а тому поле для розвитку та ідей широке.
– Які ідеї у Вас та що робите для розвитку виробництва козячого молока?
Важливим кроком для втілення наших ідей у цьому напрямі є співпраця з датським проектом міжнародної технічної допомоги «Надання послуг з управління двома ланцюгами доданої вартості сільськогосподарської продукції в Україні», від якого ми отримали грант. Ще до співпраці з проектом я бачив можливості збільшення надоїв та поліпшення якості молока і водночас розумів, що деяких ресурсів для цього мені бракує, саме тому і звернувся за допомогою. 196 тис. грн гранту допомогли нам закупити 20 кіз зааненської породи (виведена у Німеччині молочна порода), які зараз і дають основні надої якісного молока. До цього, у нашому господарстві було 100 кіз, яких утримуємо і дотепер, але це непородисті тварини з невеликими надоями і нижчою якістю молока. Основні очікування покладаємо саме на зааненських кіз. Повноцінно результати такої інвестиції можна буде оцінити у 3–4 коліні, однак вже сьогодні помітне значний прогрес у кількості та якості козячого молока.
Також грантовою угодою передбачений ремонт тваринницьких приміщень, реконструкція доїльного залу, закупівля подрібнювача кормів, гноєтранспортера, доїльного обладнання, пастеризатора, косарки, причепа, прес-підбирача та ремонт силосної ями. Окрім цього, ми закупили нетелі для розширення діяльності у сегменті виробництва коров’ячого молока.
– Зараз ви готуєте бізнес-план та заявку на отримання ще одного гранту від проекту «Агро-Львів». Куди плануєте спрямувати нові інвестиції?
– Для початку слід коротко окреслити систему реалізації нашої продукції. Поки що реалізуємо її лише на ринках Львова – продаємо молоко на розлив. Однак, нас, так би мовити, наздоганяє вимога про облаштування точок продажу молочної продукції спеціальним холодильним устаткуванням або ж реалізація такої продукції у запакованому вигляді… Це нормальна світова практика цивілізованого продажу молока, слідуючи якій у нас виникла ідея створити переробний цех на базі власного агроформування. Також зазначу, що нещодавно ми провели переговори з однією мережею супермаркетів «Сільпо» щодо співпраці.
Наступні інвестиції ми плануємо вкласти у реалізацію цих програм, а відтак, на закупівлю переробного обладнання.
– Програми зараз на етапі підготовки, та чи можете нині розповісти, яке саме обладнання закупите і яку продукцію виготовлятимете?
– В першу чергу виготовлятимемо кисломолочну продукцію. По-перше, незважаючи на цілу лінійку таких продуктів, технологія їх виробництва дуже схожа. Фактично, відрізняють тільки параметри, а процеси одні і ті ж. По-друге, виготовляти кисломолочну продукцію рентабельніше, аніж масло – вона за цінами доступніша більшій кількості споживачів, оскільки собівартість домашнього масла дуже висока. Перед цьогорічними Великодніми святами ми зробили пробну партію масла, і його собівартість склала 130 грн/кг – на кілограм готової продукції ми витратили 20 літрів молока.
Козяче молоко будемо тільки пастеризувати і фасувати, даючи на продаж упаковане незбиране козяче молоко.
– Які ризики вкладення коштів у молокопереробку?
– Певний час я працював на переробному підприємстві, тому маю досвід у цій сфері та сформував своє бачення її розвитку. Вважаю цей вид діяльності перспективним і потрібним напрямом, адже при невеликих вкладеннях вже за 2–3 місяці ми можемо вивести на ринок якісний запакований продукт.
Є ризик нерозуміння такої позиції з боку споживача. Так склалося, що до запакованої молочної продукції сформувалося дещо упереджене ставлення і побутує стереотип, що запакований – це обов’язково заводський продукт з додаванням штучних інгредієнтів. Домашню ж продукцію можна побачити та спробувати… Відтак, є побоювання, що високий попит на нашу продукцію може знизитися. Одне з підприємств, яке виготовляє молоко на розлив і запаковане молоко, провело дослідження і виявило, що із запакованої продукції продається тільки 10%, при тому що розливне реалізовується майже повністю. Однак упаковка – це вимога та світова практика, спрямована на безпеку та захист продукції і ми будемо до неї прагнути.
Ще одним ризиком може бути сировинна база, адже для переробки потрібне постійне надходження потрібної кількості сировини. Однак цю проблему ми вже вирішили – окрім власної сировини будемо закуповувати молоко в інших господарств – учасників проекту «Агро-Львів». Така кооперація дасть змогу нам постійно мати у наявності потрібну кількість молока для переробки, а фермерам-партнерам забезпечить ринок збуту продукції.
Додати до закладок | Підписатись | Версія для друку |
Від проекту до здавання під ключ
Серед підприємств, здатних якісно виконати весь комплекс робіт – від проектування до здавання під ключ як невеличких забійних пунктів, переробних цехів, так і потужних м’ясокомбінатів, чільне місце посідає «Консорціум «Кентавр».
Український ринок обладнання для аналізу молока представлений переважно продукцією закордонного виробництва. У нас її пропонують або дочірні підприємства, або компанії-представники чи дистриб’ютори. Для порівняння різновидів, функцій та можливостей аналізаторів молока проведено короткий огляд цього обладнання на українському ринку.
03/08/2011
|
107
|
03/08/2011
|
153
|
02/08/2011
|
189
|