За останні кілька років чимало ферм припинило діяльність, незважаючи на те, що за прогнозами експертів у найближчі 10 років у світі очікується зростання на 30% попиту на молоко. Щодо фруктово-овочевих господарств, то велика їх частина не має достатньої кількості оборотних коштів для прибуткової діяльності, не кажучи вже про інвестиції у розширення виробництва. До прикладу, відомо, що овочі та фрукти найбільш цінні при споживанні свіжими, проте зберегти їх у товарному вигляді впродовж року не просто, адже є низка особливостей, які впливають на тривалість процесу зберігання, наприклад, низька транспортабельність, необхідність товарної обробки, спеціальні умови зберігання та реалізації овочів. Всі ці та інші фактори зумовлюють високі сумарні витрати, які далеко не всі господарства можуть собі дозволити. Схожа ситуація у молочному секторі: для кількісного збільшення надоїв та підвищення якості молока господарство мусить використовувати спеціальне обладнання на кожній ланці технологічного ланцюга – починаючи від заготівлі кормів – до охолодження та контролю якості молока. Поміж тим існує будівництво та ремонт господарських приміщень, доповнення та оновлення стада та ще ряд потреб, на які, знову ж таки, лише невелика частина фермерів має кошти.

Сільське господарство зараз потребує підвищення економічної ефективності. Це стосується і молочного і фруктово-овочевого напрямів. До прикладу, фермерське господарство «Галичанка», що у Пустомитівському районі Львівської області більше 10 років займається вирощуванням фруктів та овочів, відтак має досвід та позитивні результати. Однак керівник господарства Іван Оліщук каже, що високі врожаї не гарантували господарству щорічної високої прибутковості, оскільки у період збирання ціни на продукцію низькі, а потужностей для зберігання продукції для її продажу у більш вигідний час за кращою ціною господарство не мало. Тоді вирішили подати заявку на отримання гранту від датського проекту «Надання послуг з управління двома ланцюгами доданої вартості сільськогосподарської продукції в Україні» («Агро-Львів»). Господарство стало одним з перших, хто отримав грант від проекту на закупівлю холодильного обладнання для зберігання овочів та фруктів.

Варто зазначити у що фруктово-овочевому секторі система зберігання відіграє важливу роль. І не лише тому, що ринки потребують поставок свіжої продукції впродовж року, а й через необхідність дотримання стандартів якості. Очевидно, що система зберігання картоплі відрізняється від системи зберігання, наприклад, цибулі чи моркви, а тим більше, фруктових культур. Власне, за час роботи проекту «Агро-Львів» (з січня 2010 р.) більшість ферм фруктово-овочевого напряму, які звертаються за допомогою, потребують сучасних овоче- та фруктосховищ. Також гранти часто спрямовані на купівлю, сортувальних ліній, мийних машин та іншого сільськогосподарського обладнання. За словами керівника фруктово-овочевого напряму проекту Володимира Петруніва, перелік ресурсів, на які можуть надавати грант широкий, однак ці ресурси повинні бути спрямовані, на інвестиції, які забезпечують виробнику збільшення доданої вартості на продукцію. До прикладу, господарство ФОП «Прийма М. С» у Яворівському районі Львівщини, яке займається садівництвом, окрім сортувальної лінії, обприскувача та автонавантажувача, за умовами гранту збудувало фруктосховище місткістю 300 т.

Керівник відділу фінансів та моніторингу проекту Григорій Федак розповів: «Загальною метою проекту «Агро-Львів» є підвищення продуктивності та рентабельності сільського господарства та переробного сектору у Львівській області, а грантовий фонд є стимулом для сільськогосподарських виробників здійснювати інвестиції у краще обладнання, поліпшення матеріальної бази господарств, для молочних підприємств – ще й збільшення молочного стада. Слід зазначити, що перед винесенням заявок на отримання гранту на засідання Грантового комітету кожне господарство, котре подало заявку, ретельно перевіряється за показниками діяльності, достовірністю інформації у заявках та іншими показниками. Малі та середні господарства зі стабільним розвитком є основними претендентами на отримання грантової допомоги, адже грант – це тільки 40%, а в окремих випадках 60%, кошторисної вартості запланованих інвестицій. Решту коштів повинен додати сам підприємець».

«Серед молочних господарств, – розповідає Михайло Павличенко, керівник молочного напряму проекту «Агро-Львів», – за грантовою допомогою часто звертаються фермери, котрі у теперішніх економічних умовах не мають змоги активно вдосконалювати своє господарство. Зокрема, великий вплив має суттєве і постійне подорожчання енергоносіїв, покупних кормів, добрив та інших складових ведення господарства. Таким чином постійне здорожчання ресурсів вимагає дедалі більше обігових коштів і господарства мусять знову й знову поповнювати їх, замість того, щоб інвестувати у нову техніку і технології. І от тут якраз виявляється роль нашого проекту: гранти допомагають господарствам здійснити необхідні інвестиції за умови значного браку коштів, що дає їм перспективу на майбутнє. Прикладом є фермерське господарство «Ліщук Н. С», яке за останні роки провело ряд робіт із вдосконалення, але брак коштів сильно стримував здійснення необхідних змін. Отримавши грант на 176 тис. грн, фермер купив племінну худобу, кормозбиральний комбайн, доїльне обладнання, у планах – прес-підбирач, гноєтранспортер, ремонт корівника та огородження культурного пасовища. Все це дасть змогу збільшити надої та підвищити товарність молока. Також, часто грантові кошти фермери використовують на закупівлю доїльного та охолоджувального обладнання, сільськогосподарської техніки, пов'язаної з виробництвом молока, ремонт ферм, закупівлю племінної худоби та на інші ресурси».

У сучасних умовах грант – це один з ефективних способів фінансування розвитку господарств, що у перспективі дає підвищення економічної ефективності фермерських господарств, адже цей вид допомоги безповоротний. Нині в Україні працює декілька проектів надання грантової допомоги фермерам і більша частина з них фінансована з-за кордону. Власне датський проект «Надання послуг з управління двома ланцюгами доданої вартості сільськогосподарської продукції в Україні» розрахований на 3 роки і окрім грантового фонду передбачає консультативну підтримку та створення форумів для обміну досвідом та ідеями. За перший рік роботи проекту гранти отримало 20 сільськогосподарських підприємств, близько 15 – отримали допомогу вже цього року. Засідання грантового комітету відбувається щомісяця, тому заявку на отримання гранту фермер може подати у будь-який час, однак господарство повинне відповідати певним умовам. Відтак, у молочному секторі – це бажання селянських господарств брати участь у спільних заходах села, потенціал у покращенні молочного виробництва, ідентифікація корів, бажання збільшити молочне стадо та розвинути виробництво молока, додатково для сімейних фермерських господарств – план розвитку, який приведе до наявності стада з не менше 4 корів. Для фруктово-овочевих – площа під овочевими культурами та картоплею не менше 10 га або 5 га плодових насаджень чи не менше 1 га ягідників. Загальними вимогами є прибутковість або потенціал до неї, наявність бізнес-плану і фермерської практики, потенціал для зростання робочих місць, для особистих селянських господарств додатково – готовність брати участь у кооперації чи співпраці з проектом.