«На звичайному виробництві, – розповідає директор підприємства з продажу Володимир Гарбуз, – зварене пиво доброджують у фарфасах, потім фільтрують і тільки після цього відправляють на продаж у бочках або в пляшках. Переливання, зміна температури – усі ці операції впливають на смак напою не найкращим чином. Мобільний фарфас забезпечує збереження необхідної температури, відповідно покупець отримує справді живе пиво. Після доброджування воно міститься у тому ж фарфасі, в якому потрапляє у торговелну мережу. Зберігати і реалізовувати таке пиво можна протягом 30 і більше діб без втрати смакових і споживчих властивостей»

Мобільний фарфас – це ємність об’ємом 300 або 500 л, внутрішня оболонка якої виготовлена із харчової нержавіючої сталі, відполірованої зсередини до стану дзеркала. Це зроблено для того, щоб легко можна було змити пивні дріжджі, коли фарфас спорожніє. Зовнішня оболонка – із міді. Ємність має сорочку охолодження, теплоізоляцію і трубопровідну арматуру для подавання пива у розливну колонку. Охолоджувальна рідина (пропіленгліколь), яка циркулює у сорочці, дає змогу підтримувати температуру продукту від 0 до +2°С, як під час під’єднання фарфаса до охолоджувача, так і під час транспортування навіть на великі відстані. Такий температурний режим не дає змоги пивним дріжджам розмножуватися, а якщо не допустити ще й потрапляння повітря, то можна зберігати живе пиво до 3-х місяців.

«Ми зробили ємність дуже гарною, – каже Володимир Миколайович, – вона мусить прикрашати торговельний зал магазину, зал бару чи ресторану. Ця технологія для України нова, ми її запатентували. Нею вже зацікавилися не лише українські, а й іноземні підприємці. Наша розробка розрахована, передусім, на середні та невеликі пивоварні. У потужних заводів інша специфіка, та й живе пиво вони не виготовляють. А для невеликих пивоварень вигода ще й у тому, що мобільним фарфасом вони не тільки доставлятимуть напій безпосередньо до споживача. Вони зможуть використовувати це обладнання як додаткове на виробництві у гарячу пору року – влітку, коли зростає попит на пиво.

Наша мета – донести до споживача справді живий натуральний продукт. У цьому – наша перевага. Мобільний фарфас – надійний інструмент реалізації такої мети».

Петро ХОМИЧ

У 1895 р. у Луганську (історична назва «Луганський завод») з’явилося пивоварне виробництво, з якого і почалася історія відкритого акціонерного товариства «Луганський пивоварний завод». Підприємство П. Прусского, яким він володів до 1919 р., було флагманом пивоваріння того часу, його відоме пиво цінували знавці.

Цінують його й дотепер. Ось, наприклад, пиво «Лежак» – світле, непастеризоване фільтроване 12% густини і 5% вмістом алкоголю. Його готують протягом 32 днів і називають «королем» пива.

Пиво «Кам’яний брод» (так називалося селище, на місці якого побудовано Луганськ), – непастеризоване фільтроване, випускають з 1895 р. за традиційною технологією. Його називають «чеським».

Пиво «Баварське» – непастеризоване і не фільтроване, містить необхідні організму людини мікроелементи – фосфор, калій, кальцій, марганець, мідь, залізо, а головне – пивні дріжджі, які за своїм хімічним складом і вмістом вітамінів є дуже цінними для людини.

Луганчани випускають багато інших видів пива. Візиткою заводу є живе пиво, яке повертає собі добру славу.