Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
Замовити доставку напоїв
29.12.2020р.

Найнеобхіднішим продуктом життєдіяльності...

Favorite Food & Drinks – грандіозна подія у харчовій галузі
13.11.2020р.

Ваш продукт вартий визнання! Тому запрошуємо усіх...

Какую вкусную пиццу заказать домой или в офис?
18.09.2020р.

Толстая и мягкая, тонкая и хрустящая, классическая...

Унікальна можливість взяти участь одночасно у двох виставках
03.09.2020р.

Наша команда прийняла рішення про проведення...

FoodMaster & PrivateLabel-2020
08.07.2020р.

11-а Міжнародна бізнес-зустріч для розвитку співпраці...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

13499
08.07.2010р. |
Виробляючи сири, можна знайти застосування й сироватці

Сирів є багато, смачних і різних. Сироробного обладнання також є багато – різного, втім не завжди хорошого. Але ми в цій публікації розповімо про те хороше й різне, яке виробляє німецька компанія «ALPMA» і яке поставляє на український ринок однойменна фірма-дистриб’ютор, котру очолює В’ячеслав Розсоха – мій співрозмовник.

 

Для виробників та постачальників сиромолочного обладнання осіння пора є традиційно, так би мовити, «жнивною», тобто найбільш результативною у плані спілкування з клієнтами, укладання нових контрактів на проекти технічного оснащення, дооснащення чи переоснащення молокопереробних виробництв, постачання обладнання. Цьогоріч криза, звісно, внесла свої суттєві корективи і у звично напружений осінній графік керівника українського представництва компанії «ALPMA». Однак він особливо не нарікає на це, бо все одно молокопереробна галузь працювала, підприємства в «сезон великого молока» гроші заробили, зокрема й для інвестування технічного оновлення виробництв, необхідність якого диктує ринок із його суворою конкуренцією. Обсяг продажів обладнання, каже пан В’ячеслав, хоча й зменшився, поменшало довгострокових проектів зі спорудження нових виробництв чи масштабних реконструкцій, однак портфель замовлень, контрактів на наступний рік уже сформований і виглядає досить солідно.

 

– В Україні є попит практично на весь спектр молокопереробного обладнання, яке продукує компанія «ALPMA», – розповідає В’ячеслав Розсоха та перелічує три його підрозділи. – Це техніка для виробництва сиру, обладнання для нарізання та пакування вже готового сиропродукту й установки для підготовки молока і глибокої переробки сироватки на основі мембранної фільтрації. Представляти техніку цього німецького виробника в Україні ми починали обладнанням для нарізання сиру, тому закономірно, що його, мабуть, найбільше тут продано, ним оснащені основні великі сироробні підприємства. На другому місці технологічні лінії з виробництва сиру, хоча справді великих, високопродуктивних ліній ми поки що не встановлювали. З тієї причини, що українським сироробам ще фінансово не під силу спромогтися на придбання ексклюзивного, високотехнологічного обладнання такого виробника, як «ALPMA».

 

Найчастіше «ALPMA» поставляє обладнання на новозбудовані виробничі потужності – підприємства, цехи. На жаль, переоснащуються вже діючі молокопереробні технологічні лінії сучасним високопродуктивним автоматизованим обладнанням нечасто, використовуючи з великими затратними експлуатаційними потугами придбану колись, на зорі приватизації підприємств, дешеву молокопереробну техніку якихось невеличких польських чи іспанських виробників, які копіювали моделі авторитетних світових лідерів у цій машинобудівній галузі. Зазвичай термін експлуатації сироробних ліній – років десять, але невідомо, чи дешево придбана техніка, робота якої супроводжується постійними ремонтами, виробить цей ресурс. Тож очікується, що процес модернізації сироробного обладнання буде з кожним роком дедалі активнішим. Оскільки сироробних підприємств в Україні не так уже й багато, В’ячеслав каже, що їхня фірма знає про стан обладнання практично на кожному з них і готова прийти на допомогу, як тільки підприємство потребуватиме модернізації. Орієнтовно навіть можна передбачити, підтримуючи контакти зі сироробами, коли такі потреби з’являться і якими будуть обсяги модернізації. Принаймні свої пропозиції «ALPMA» робить вітчизняним сироробам регулярно, як і знайомить зі своїми технічними новинками, котрі можуть бути для них цікавими. Адже модернізація буває, як розповів керівник українського представництва, не тільки кардинальною (заміна машини чи технологічної лінії в цілому), а й, так би мовити, локальною, (оновлення окремих вузлів на вже працюючому обладнанні або дооснащення його новими агрегатами чи пристроями для розширення функціональних можливостей).

 

– Але така локальна модернізація, – тут же робить застереження мій співрозмовник, - пов’язана для нас із певними ризиками. Я б сказав, іміджевими. Вони полягають у тому, що в разі – хай і локального, – але все ж втручання у техніку іншого виробництва ми певною мірою беремо з того моменту й на себе відповідальність за її роботоздатність. І навіть, якщо наш вузол працюватиме справно, але машина барахлитиме з інших причин, тінь вини за це все одно мимоволі падатиме й на нас. Тому ми з певною обережністю ставимося до надання таких ремонтних і модернізаційних послуг, якщо є пропозиції ремонтувати чи вдосконалювати обладнання інших виробників. Звісно, якщо подібного втручання потребує техніка нашої компанії, – ми відгукуємося залюбки.

 

– Отой новий напрям, тобто виробництво обладнання для приймання та пастеризації молока розширює ваші ринкові можливості, сферу застосування таких машин? Маю на увазі, чи таку техніку можна використовувати на всіх молокопереробних підприємствах?

 

– У принципі можна, але політика компанії така, аби все-таки поставляти цю категорію обладнання в комплексі із власне сироробною технікою, тому таке обладнання має і відповідне спрямування. Хоча німецька компанія-виробник і справді часом розширює сферу застосування обладнання для приймання та пастеризації молока, реалізовуючи окремі проекти не тільки на сироробних підприємствах, але в Україні таких прикладів поки що нема. Якщо вже поставлене питання про розширення асортименту поставок продукції компанії «ALPMA», то треба сказати про ще один важливий напрям. У даному разі мова йде не про машинне обладнання, а про допоміжні пристосування для такого обладнання, а саме – про форми для виробництва сиру. Їх сироробні підприємства зазвичай потребують багато – різної конфігурації, розмірів і місткості. Саме тому компанія має у Франції аж два  заводи з виробництва таких форм. Відповідно й ми в Україні не лише здійснюємо проекти з поставок, монтажу, налагодження та подальшого обслуговування сироробної техніки, а й задовольняємо потреби підприємств у таких формах.

 

Насправді це теж доволі складна, клопітна та відповідальна частина роботи з клієнтами. Як розповів В’ячеслав, різні види й сорти сирів потребують різних форм, котрі виконані з поліпропілену. Блокформа справді має велике значення і вплив на форму готової головки сиру, суху речовину, вагу й тип сиру, тому конструювання та виробництво блокформ для «ALPMA» – високоточний, складний процес. Крім розмірів і конфігурації, форми різняться перфорацією стінок, аби сформована головка сиру мала певний рисунок. Але не тільки. Мікроперфорація пресувальних форм гарантує ще й точні значення сухої речовини під час пресування. Неоднакові форми й за кількістю та розмірами отворів для стікання сироватки. Тому форма для кисломолочного сиру, тобто творогу, не буде такою ж, як для сиру типу «Російського». Отож і продаж форм потребує значної підготовчої роботи.

 

 На підприємство приїздять наші технологи, в тому числі й німецькі фахівці, вивчають технологію виробництва, обладнання, асортиментну лінійку сирів і під все це підбирають можливі варіанти форм. У тому числі й для пресованих сирів, бо ще кілька років тому «ALPMA» такої категорії форм не виробляла. Для орієнтиру скажу, що для сироробного заводу середньої потужності (з продуктивністю 20-25 тонн сиру за добу) тільки одного формату форм потрібно не менше півтисячі.

 

Якщо ж зупинитися на окремих моделях сироробного  обладнання останнього покоління, то насамперед треба сказати про коагулятор 2000 S. Іншими словами, це виготовлювач сиру безперервної дії з автоматичним порціонуючим пристроєм FORMATIC (для пластових сирів). Це – автоматична лінія з високою гнучкістю. Максимальна продуктивність переробки – до двох мільйонів літрів молока за добу. Окремо скажемо про FORMATIC, автомат для формування сирного зерна під сироваткою з подальшим попереднім пресуванням. Принцип його дії такий: суміш зерна й сироватки безперервно подається на FORMATIC. Подача зерна поперемінно розподіляється на одну з двох станцій наповнення – ними оснащена базова версія пристрою. Процес наповнення (наповнення форм, подальше попереднє пресування та зміна форм) однаковий на обох станціях, але із затримкою в часі на півциклу. Передбачена можливість швидко змінювати форму сиру. До недавнього часу, до появи порціонуючого пристрою FORMATIC процеси, які виконує цей автомат, відверто кажучи, були недосконалі. Раніше сирний пласт формувався не у формі, як нині завдяки порційникові FORMATIC, а у великій ванні (потім розрізався й закладався у форми) або у колоні (таке формування важко й назвати справжнім пластом). Перевага порційника не лише в досконалішій технології, а й у тому, що він досить компактний, займає в цеху мало місця. Пристрій отримав європейську золоту медаль за інноваційність. Зазначу принагідно, що розроблений компанією аналогічний високопродуктивний порційник призначений і для виробництва м’яких сирів. Але на український ринок він не поставляється, бо не так багато у нас і виробляється м’яких сирів, а ті, хто їх виробляє, традиційно віддає перевагу ручній праці.

 

Новинка нинішнього року – горизонтальні преси для сиру PRESSMATIC. Їхня перевага над звичними вертикальними в тому, що вони займають меншу виробничу площу, є пресами карусельного типу. Їх обслуговує робот, а миють СІР-пристрої. Такі преси економлять не лише виробничі площі, а й циліндри: одним можна пресувати не одну головку, як зазвичай, а одразу чотири. Завдяки такій економічності машина хоча й роботизована, але не настільки дорога, як може здатися. Новинку бачили на німецькій виставці українські сировари, і тепер дехто нею вже активно цікавиться.

 

– Для України новим видом обладнання є і техніка для переробки сироватки, яка, будучи і цінною сировиною, і продуктом харчування, тим не менше, й досі багатьма молокопереробними підприємствами зливається у відходи як непотріб. Звісно, за кордоном такого марнотратства молокопереробники собі не дозволяють, тому й з’явилося обладнання для роботи зі сироваткою. В ньому використаний метод мембранної фільтрації. Розкажіть про нього.

 

– Справді, проблема з сироваткою є практично у кожного виробника сиру. І проблема в тому, куди її дівати. Раніше у нас її просто зливали в каналізацію, ні перед ким про це не звітуючи і ні в кого не питаючи дозволу. Років із десять тому екологічні організації почали тиснути на сироварів, і небезпідставно, бо сироватка – таки забруднює довкілля. Отоді й почали думати, що робити з нею. А робити треба було ще й з огляду на те, що сироватка – і справді цінний продукт, тому пускати її у відходи за нинішніх часів не по-господарськи. І в такій ситуації стає у пригоді обладнання для її переробки, придбати яке сьогодні спроможна більшість вітчизняних сироробних заводів. На крупних виробництвах системи мембранної фільтрації вже працюють. До речі, першою в Україні їх встановила на своїх заводах компанія «Клуб сиру». У докризовий період це мала намір зробити ще ціла низка підприємств, але змушена була відкласти реалізацію цих плпнів.

 

Найпростіший спосіб цивілізовано використати сироватку – висушити її й реалізовувати в такому вигляді. Метод мембранної фільтрації досконаліший, а відтак і складніший. Втім, він вигідніший, бо за нинішніх умов застосовувати газ для висушування сироватки – справа нерентабельна для підприємств. А метод мембранної фільтрації дає змогу з меншими затратами переробляти сироватку, розкладаючи її на компоненти. Приміром, виділити з неї воду, підгустити її для використання у виробництві, скажімо, згущеного молока. Такий компонент, як сироватковий білок, – дуже цінна харчова добавка. Його можна дуже дорого продавати харчовикам, особливо тим, хто виробляє продукти дитячого харчування. Відомо, що деякі сироваткові білки є повноцінними замінниками жіночого молока. Так само цінна і лактоза – ще один сироватковий компонент, який широко використовується і як харчова добавка, а також у фармакології.

 

Якщо підприємство виробляє тільки сири, то продукти переробки сироватки воно самостійно використовувати не може, отже, має знаходити можливості їх збуту. Точніше сказати – сировари не могли самі у своєму виробництві сироваткові компоненти застосовувати, поки технологи «ALPMA» не запропонували унікальну технологію повторного використання сироваткового білка для виробництва сирів. Ця технологія, що має назву CreamoProt, при виробництві сиру дає змогу економити молоко, частину його замінюючи дешевим партикулятом CreamoProt власного виробництва шляхом мембранної фільтрації сироватки. Ті виробництва, що не обмежуються лише сироробством, можуть на основі CreamoProt виробляти смачні дієтичні продукти з низьким вмістом жиру, бо партикулят нагадує на смак вершки для кави, а не сироватку.

 

Анатолій ЗАДОРОГА

 

Теги та ключові фрази
Кисломолочний сир ALPMA, пиво з сироводки, сир кисломолочний на лінії Alpma, збут сироватки, сир з сироватки, блокформи для сирів, що можна зробить з сироводки, відходи від сиру, що можна зробити з сироватки, сири з сироватки
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку



   



Інші статті
24.12.2010р.

Від проекту до здавання під ключ

Серед підприємств, здатних якісно виконати весь комплекс робіт – від проектування до здавання під ключ як невеличких забійних пунктів, переробних цехів, так і потужних м’ясокомбінатів, чільне місце посідає «Консорціум «Кентавр».

24.12.2010р.

Для якісної оцінки молока 1

Український ринок обладнання для аналізу молока представлений переважно продукцією закордонного виробництва. У нас її пропонують або дочірні підприємства, або компанії-представники чи дистриб’ютори. Для порівняння різновидів, функцій та можливостей аналізаторів молока проведено короткий огляд цього обладнання на українському ринку.

Більше статей за тегами

При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.