Нині пивоварна галузь є однією з найбільших та найприбутковіших в Україні. Різноманіття сортів, смаків, ароматів вражає покупця. Щодня на полицях супермаркетів та магазинів дедалі більше нових видів цього пінистого напою, яким ми так захоплюємось і яке так любимо.

Нині споживач шукає на ринку нові та оригінальні, рідкісні сорти пінистого напою. Але завжди переконуєшся, що все нове, – це добре забуте старе. Можливо, серед усього різноманіття важко помітити це пиво, а може споживач не здогадувався про його існування, але коли спробував хоча б раз, то вже не забуде смаку цього хмільного напою. Варять це пиво на старій пивоварні Тернопільщини.

Основним видом діяльності пивоварні є виробництво непастеризованого пива. Свого часу на заводі виробляли близько 12 сортів продукції, тому тут є можливість не тільки виготовляти різні види хмільного напою, а й оперативно змінювати асортимент відповідно до вимог ринку. Пивзавод спеціалізується на виробництві та реалізації пляшкового пива ємністю 0,5 л та пива в бочках типу КЕГ.

Про історію пивоварні, виробництво, асортимент продукції та інше розповідає на сторінках «Харчовика» голова правління пивзаводу ВАТ «Опілля» Богдан Чорній.

– Богдане Амбросійовичу, як змінився асортимент пивзаводу «Опілля» за останній рік та які зміни відбулися на виробництві?

– Нині виготовляємо та реалізуємо тільки два сорти пива: «Опілля Корифей» та «Опілля Фірмове» – це два типи світлого та легкого пива, що має чистий смак і аромат збродженого солодового напою із вмістом сухих речовин 11 та 16% відповідно. Напій, який ми варимо з характерною хмелевою гіркотою, не містить сторонніх смаків та запахів.

Зараз пивзавод розпочав виробництво «економічних» сортів пива, але в майбутньому плануємо варити темне пиво – «Княже», яке, до речі, донедавна виробляли, проте змушені були скоротити його обсяги. Варили його з карамельного, дуже дорогого солоду, тому коли оптимізовували технологічні процеси, вирішили припинити його виробництво, бо це позначилось б на ціні пива.

Випускали ще «Опілля Класичне», яке варили тільки на солоді, а тепер ще додаємо 30% ячменю та ферментні препарати. Ця технологія є економічно вигіднішою, а за якістю пиво стало кращим.

З весни ми перейшли на продаж нефільтрованого пива, що містить усі вітаміни групи В, РР, мікроелементи та дріжджові клітини, які є антиоксидантами.

Після зміни власників пивоварні було частково реконструйовано (встановили нову лінію розливу пива у скляну тару), що, своєю чергою, дало змогу підвищити мікробіологічну чистоту, стійкість, збільшити випуск та розлив пива у різні види тари. Всі ці чинники дали нам змогу збільшити обсяги продажів.

Уже під час нинішньої нестабільної ситуації в країні ми оптимізували процеси виробництва, а саме: скоротили енерговитрати; замінили старі котли на сучасний парогенератор; встановили етикетувальну машину на три позиції; відновили наявне обладнання; провели невелику модернізацію. Через брак обігових коштів і зростання цін на сировину та матеріали ми змушені були зменшити обсяг виробленої продукції.

– Розкажіть, будь ласка про ринки збуту вашої продукції та її конкурентні переваги.

– Основний ринок збуту нашого пива – це Західна Україна. Нині тут жорстка конкуренція, адже ринок вже давно поділений між чотирма монополістами. Та незважаючи на це, ми поволі здобуваємо міцні позиції на пивоварному ринку. Нам вдалося зберегти продуктивність заводу, якість та класичну технологію приготування, чим дуже гордимося. Беручи до уваги набутий досвід, з оптимізмом дивимось у майбутнє.

Також почали проводити реорганізацію в схемі продаж, на заводі ліквідували відділ збуту і перейшли на дистрибуцію. Зараз співпрацюємо з компанією «Ант», яка продає наше пиво у різних областях Західної України.

– Хто є вашими партнерами з постачання сировини та тари?

– Нині проблем з солодом та хмелем немає. Зазвичай, для варіння пива сировину використовуємо українську.

Щодо закупівлі солоду ми співпрацюємо з компанією «Поліссязернотранс», а хміль закуповуємо у відомої на ринку компанії – «Житомирхміль». Свого часу були проблеми з тарою, і доволі довго, оскільки багато заводів використовували, як і ми, класичну пивну, скляну тару. Останнім часом броварі перейшли на розлив пива у ПЕТ-пляшки, тому кількість скляної пляшки на ринку зросла. Для розливу свого пива використовуємо тару «Рокитнівського склозаводу».

Протягом певного часу покупець звертав увагу на упаковку, рекламу і споживав пиво іноземного виробництва, але нині повертається знову до класики, яку ми йому пропонуємо.

Нещодавно ми планували використовувати пляшку, що має іншу форму та дизайн, але, відвідавши Німеччину і спробувавши їхній продукт у класичній пивній скляній тарі, зрозуміли, що вони виробляють якісний натуральний продукт й упаковка не відіграє при цьому дуже важливої ролі. Та й споживач розуміє, що не все те натуральне, що гарно запаковане. А смак живого пива можна зберегти тільки у скляній тарі.

– Богдане Амбросійовичу, розкажіть про плани на майбутнє.

– Виробнича програма не передбачає суттєвих змін номенклатури продукції. Планується розширення виробництва та реконструкція заводу. В майбутньому на діяльність підприємства може вплинути підвищення цін на сировину та матеріали. Також матиме велике значення прийняття закону, за яким пиво прирівняють до алкогольної продукції, та підвищення акцизного збору. Плануємо збільшити обсяги виробництва та підвищити конкурентоспроможність організувавши потужну рекламну компанію та оновивши матеріально-технічну базу підприємства.

У нас чітко визначені стратегічні плани, ми знаємо, в якому напрямі розвиватися надалі, тільки нічого б не перешкоджало. Впевнені в тому, що ніколи не зрадимо класичним технологіям виробництва живого, непастеризованого пива, адже класика напою завжди у моді.

Хочеться відроджувати такі традиції, які нині є популярні за кордоном. Для прикладу, організовувати екскурсії на броварні з дегустацією пива, аби споживач на власні очі бачив, як виготовляється справжнє живе пиво. На нашому заводі є на що подивитися, адже нашою гордістю є виробництво пива у власних підземеллях.

Технологія приготування пива

Про те, як зварити справжнє пиво, розповідає начальник виробництва і лабораторії ВАТ «Опілля» Світлана Поперечна.

– Насамперед, хочу відзначити, що якість та смак пива залежить від сировини, тому дуже ретельно ставимось до її закупівлі. Ведеться жорстокий внутрішній та зовнішній контроль за системою якості сировини, напівфабрикату та готової продукції на всіх технологічних етапах виробництва.

Пиво варимо за старою класичною технологією – як і сто років тому. Особливістю заводу є те, що все пиво дозріває у старовинних підвалах під землею, де завжди стабільна температура +1–+2ºC: там пиво бродить, доброджує, проходить процес фільтрації. У підвалах обладнані 21 чани для бродіння на 40 м³ кожен, та 82 танки доброджування.

Особливо ретельно наша лабораторія ставиться до контролю якості сировини та всіх стадій виробництва. Контролюємо варіння сусла, швидкість розщеплення крохмалю, вміст сухих речовин у суслі та у готовому продукті.

Для варіння пива використовуємо воду з центрального комунального водопроводу, яка перед виробництвом проходить декілька ступенів очищення та пом’якшення на спеціальних фільтрах. Використовуємо одновідварний спосіб, що триває близько 12 годин.

Сусло кип’ятять 2 години і одночасно стерилізують, при цьому розчиняються хмелеві речовини, що надають пиву гіркоти та аромату. До сорту «Опілля Корифей» додаємо солод та ячмінь, до «Фірмового» – ще й рис та цукор. Виготовляємо пиво за класичною технологією без консервантів, додаємо лише ферментні препарати, аби розщепити крохмаль ячменю і забезпечити тривале піноутворення. Потім сусло охолоджуємо, додаємо дріжджі англійського виробництва низового бродіння, на яких можна працювати до 15–16 генерацій. Після відділення від дріжджового осаду, сусло подаємо в танки на бродіння та доброджування. Бродіння триває 7 діб – для «Опілля Корифей» та 10 – діб для «Опілля Фірмове».

Пиво при бродінні насичується карбокислотою, тому немає потреби його додатково карбонізувати. Після фільтрування на кізельгурових фільтрах пиво спрямовуємо на розлив. Кегове пиво не пастеризуємо, тому термін його придатності становить лише 15 днів.

Готовий продукт має бути прозорим і рекомендую вживати його охолодженим, щоб відчути його справжній, живий смак.

Розмовляла

Мар’яна Гамаль