Успіх сучасних технологій виробництва м’ясних виробів на споживчому ринку багато в чому залежить від якісних показників і привабливого зовнішнього вигляду готової продукції. Зараз підприємства застосовують різні технології у виготовленні м’ясних виробів та різноманітні інгредієнти. Важливе значення у виробництві також мають і оболонки.

За словами начальникавідділу стратегічного розвитку ТОВ «ВТР» Сергія Сотнікова, якщо спад чи зростання попиту на оболонки безпосередньо віддзеркалюють ситуацію на ринку готової продукції, то в сегменті інгредієнтів провідні позиції посідають ті фірми, які володіють технологіями, знаннями та досвідом. Особливо це актуально тепер, у період кризи, коли без запасу міцності, насамперед, власних фінансів і твердої позиції на ринку, багатьом компаніям складно виживати.

– Сергію Олександровичу, як повинні діяти гравці ринку та які методи роботи застосовуватиме компанія «ВТР», аби з якнайменшими втратами пережити кризу?

– Насамперед, ми скоротили витратну частину, ввели жорстку економію коштів й акумулювання власних обігових резервів, ретельно контролюємо бюджет фірми. Крім того, завчасно переглянули деякі пункти угод зі своїми клієнтами тощо.

На моє переконання, зараз товаровиробникам в жодному разі не потрібно припиняти діяльність, а, тим більше, розпродавати обладнання. Залишити ринок легко, повернутися – майже неможливо, та й зараз – не найліпший час для організації нового бізнесу. Тому потрібно шукати будь-який вихід, домовлятися з партнерами і клієнтами, що дасть змогу працювати, вести бізнес. Головне – не зупинятися. Лише такий рецепт виживання в період кризи можна порадити, адже рано чи пізно криза закінчиться.

– Наскільки криза позначилася на ринку інгредієнтів для м’ясної промисловості зокрема на виробництві м’ясної продукції?

– Наведена у засобах масової інформації статистика відповідає дійсності. Спад обсягів виробництва, закриття підприємств і, як наслідок, зменшення реалізації продукції позначились на ринку технологій та постачання інгредієнтів для м’ясопереробки. Річ у тому, наскільки те чи інше підприємство було самостійним фінансово, бо, як з’ясувалося, нарощування товарообігу за допомогою банківських кредитів зіграло злий жарт з бізнесом багатьох компаній. Система торговельних відносин з реалізації готової продукції з суттєвим відстроченням платежів торговим мережам стало чи не найбільшою проблемою для виробника. У ланцюгу відстрочень задіяні усі, в тому числі банки-кредитори і не один раз. Відтак, коли банки перестали бути банками-кредиторами, все докорінно змінилося. А ті підприємства, які більше розраховували на власні сили у фінансових відносинах, опинились у вигіднішому становищі. Щоправда, в період кризи складно усім.

– Пане Сергію, повернемося до фірми «ВТР», яка за порівняно невеликий проміжок часу стала відомою і посідає свою нішу на українському ринку. Розкажіть, будь ласка, про здобутки та досягнення компанії.

– Повсякчас плани компанії були амбітними, цілі – високими, робота – на перспективу, колектив – професійний. Уже нині нами напрацьовано чималий досвід, торговельна діяльність та технологічний сервіс фірми організовані в усіх регіонах України, здебільшого, у великих торговельних та виробничих центрах. Чіткий розподіл регіонів між структурними підрозділами «ВТР» та торговельними представниками дає змогу вчасно забезпечити клієнтів товарами. З метою обміну досвідом для персоналу компанії ми і наші закордонні партнери організовуємо семінари.

Завдяки злагодженій і професійній роботі досягнуто добрих результатів. Наочним прикладом нашої успішності на ринку є те, що ми у непростий для галузі час продовжуємо працювати, не скорочуємо колектив, розширюємо асортимент та будуємо плани на майбутнє. Фірма завжди у пошуку інновацій тому дуже часто наші спеціалісти самі являються генераторами ідей при розробці нових продуктів нашими зарубіжними партнерами. Досвід, підкріплений практикою, завжди йде поруч з наукою та технологіями, що дає гарний результат, а відповідальність спеціалістів підсилює авторитет нашої фірми на українському ринку.

– Які з напрямів діяльності для «ВТР» є пріоритетними? Як ви оцінюєте конкурентне середовище у сегментах ринку, в яких працює компанія?

– Від початку і донині основними напрямами для нашої фірми залишаються оболонки й інгредієнти для м’ясного виробництва. На мою думку, попит на ринку сам розставляє пріоритети. Наприклад, обсяги продажів оболонок – це дзеркало реалізації ковбасних виробів, де за відсотками спаду чи зростання продажів можна оцінити ситуацію на ринку готової продукції. У такому конкурентному середовищі, як ринок інгредієнтів, може проявити себе компанія, яка володіє технологіями, знаннями та досвідом.

З одного боку, нині ситуація на м’ясопереробному ринку суттєво змінилася. Криза не оминула нікого, деякі оператори ринку змушені були згорнути свою діяльність. Саме тому змінилася і форма спілкування між учасниками ринку, в тому числі між конкурентами – вона стала більш діловою та коректною. Усі розуміють, що ситуація складна, позиція кожного може в будь-який момент змінитися, тому треба знаходити спільну мову з будь-яких питань. Особисто я завжди виступав за відкритий діалог у бізнесі.

З іншого – теперішня ситуація уже відома українським м’ясопереробникам з досвідом. Свого часу покупець не міг заплатити за дорогі ковбасні вироби, відтак на перший план виходили технології, що дають змогу випускати продукцію за ТУ з невисокою ціною. Саме у рецептурах ковбас першого та другого ґатунку компанія має найкращі результати. Зараз фахівці «ВТР» вирішили доповнити асортимент ковбасних виробів вищого та першого ґатунку. Незважаючи на кризу, ми не стали відступати від запланованого, адже досягнення цілі – це теж один із пріоритетів фірми.

– Ваша компанія повсякчас відслідковує сучасні тенденції м’ясного бізнесу. З представленого асортименту які позиції мають найбільший попит у виробників м’ясних виробів?

– Останнім часом тенденції відслідковувати стало досить важко, а аналітична робота іноді не дає повної картини щодо ситуації на ринку. Як я вже зазначав, реалізація оболонок відображає загальні обсяги реалізації ковбасних виробів, але і тут є відмінності, що дає нам змогу зробити акцент в торгівлі на одну із серій оболонок «КУТІЗІН», яка є оптимальним рішенням для виробника при заміні натуральної кишсировини.

Добре зарекомендували себе нові продукти з групи емульгаторів – «Промулекс Б-16 Мілк» та «Промулекс Б-16 Фляйш», які, крім функціональних властивостей, мають яскраво виражену ароматичну складову молока та м’яса відповідно. Не втрачають попит препарати для складання розсолів «ФКБ-4» та «ФКБ-5». До цієї групи додався препарат «ФК-6» з новими функціональними можливостями.

– Розкажіть, будь ласка, про плани компанії на цей рік. Що нового запропонуєте?

– Плани такі – зберегти високий статус фірми, не втратити досягнутих позицій, а ще – піднятись на один щабель вище. Переконаний – нам це до снаги. Цьогоріч для виробників запропонуємо нові продукти й технології у нових упаковках, як-от фіброузні оболонки «Мітлонн» (Японія). Також фірма «ВТР» стала офіційним представником німецької компанії «Нубасса» – виробника смако-ароматичних та функціональних добавок. Це – крок уперед, який дасть нам змогу доповнити і розширити асортимент продукції, що базувався на продукції компаній «Фляйш Манншафт» та «BHJ».

– Сергій Олександрович, насамкінець, введення державних стандартів на м’ясну продукцію знову відкладено – тепер до 1 січня 2010 року. Ваша думка з цього приводу?

– Те, що введення державних стандартів відкладено знову, свідчить, що рішення про введення ДСТУ не було підготовлене, доцільність і умови введення не вивчені, а сам процес впровадження не є актуальним як з точки зору економічного підґрунтя, так і нормативного забезпечення, а головне – поспішним. Деякі рецептури з нових стандартів, непридатні для серійного виробництва і можуть годитися лише для екслюзивних продуктів. Для виготовлення таких ковбасних виробів в Україні немає достатньої сировинної бази, а отже, жодної користі ні виробнику, ні торгівлі, ні споживачу від них не буде.

Щодо деяких норм інгредієнтів, то тут теж є проблеми. Зрештою, все зводилося до необхідності забезпечення якісними показниками та нормами безпеки продукції, випущеної за ТУ. Проте суть проблеми полягає не у нормах, що зафіксовані у нинішніх ТУ (вони діють і надалі), а отже, безпечні. Проблема і не в частковому збіганні назв з назвами «ГОСТівських ковбас», до яких додають слова «нова» чи «екстра» дрібним шрифтом при маркуванні. Це також можна було вирішити відповідними нормативними документами.

Держстандарт на м’ясну продукцію підготовлено, але потреба у його змінах постала відразу. Легкими корекціями такий документ не змінити. Треба залучити спеціалістів-практиків, зібрати інформацію про реалії виробництва, вивчити можливості ринку – тоді можна досягти компромісного рішення та внести зміни. Проте найкраще було б визнати, що держзамовлення ДСТУ не своєчасне, з дуже завищеними вимогами. Мало б бути так: проект – обговорення – перевірка на практиці – затвердження. Випуск документу у новій редакції – саме це зняло б напругу постійного очікування. Зараз взято черговий тайм-аут, тому сподіватимемося на краще.

Романія МАЦЕЙКО