Природне багатство потрібно використовувати з користю, аби зберегти його цінність. Упродовж більше ніж 10-річної діяльності в компанії «Сумифітофармація» понад 270 трав, квітів та природних компонентів використовують з розумом: як лікарські трави, спеції та приправи, натуральні інгредієнти до фруктових та фіточаїв.

Підприємство з м. Суми спеціалізується на пресуванні, пакуванні, маркуванні цілої сировини у лікарську тару, подрібненні будь-якого виду сировини від  0,16 мм до 1 см, переробці сировини на фракцію «T-cut» для фільтр-пакетів відповідно до сертифікації замовника, а також виготовленні порошку з лікарських трав фракцією від 50 мікрон та більше.

Основний напрям діяльності підприємства – виробництво лікарських трав. Адже природа України багата різноманітними травами, квітами, деревами, які дуже корисні для здоров’я людини. Про те, наскільки вони цінні, свідчить той факт, що значну частину своєї продукції «Сумифітофармація» експортує за кордон, зокрема у Росію, Німеччину, Японію, США, Румунію, Данію, Австрію, Італію, Швецію тощо. Окрім лікарських трав, туди також експортують спеції, які вирощують на українських землях, зокрема коріандр, тмин та гірчицю.

Основні потужності підприємства розташовані у Сумах, де працює виробниче відділення, яке готує сировину – очищує, подрібнює, пакує, пресує, виготовляє порошки для БАДів та суміші для чаїв у пакетиках та чайних напоїв. На Волині підприємство має ще один структурний елемент – овочесушильний завод, на якому сушать яблука, моркву, картоплю, буряк та цибулю. Представництва «Сумифітофармації» розташовані також у Росії та Польщі – працюють вони переважно з лікарськими травами, постачають їх у фармацевтичні компанії, окрім того, у Польщі українське підприємство виготовляє березовий сік.

Окрім лікарських трав, нині активно розвиваються два інших напрями роботи підприємства – натуральні інгредієнти для чаю (листочки, квіти, ягоди) та спеції і прянощі. Частина сировини, яку використовують на «Сумифітофармації», як-от, яблука, морква, картопля, буряк, цибуля, – українські, решта – з Росії, Єгипту, Узбекистану, Китаю, Нігерії тощо. Зокрема, з-за кордону імпортують спецій.

Про те, наскільки багата українська природа, свідчить кількість позицій в асортименті підприємства. Це сушені плоди калини, дика груша, овес, плоди та листя яблуні, корінь та трава ехінацеї пурпурової, плоди шипшини, шавлія, плоди чорниці, часник, чебрець, березовий гриб, цикорій, насіння гарбуза, хміль, хрін, фіалка, тмин, духмяний кріп, фенхель, плоди чорної смородини, селера, сосна, цвіт бузку, пелюстки троянди, листя розмарину та соняшнику, корінь пастернаку, цвіт малини та лаванди, обліпиха, Іван-чай, лісова полуниця, корінь та насіння валеріани та багато інших корисних плодів, листя та ягід. «Сумифітофармація» – найбільший заготівельник та постачальник лікарських трав в Україні завдяки пунктам заготівлі у багатьох областях.

Як розповів газеті Андрій Іншин, співробітник підприємства за напрямом «Спеції та прянощі», якщо раніше заготівлю вели через радгоспи, то нині працюють з приватними підприємцями, в основному на півдні та на заході країни, де ростуть необхідні трави та плоди. Наприклад, свіжі яблука, цибулю та моркву «Сумифітофармація» закуповує у волинських фермерів. Оскільки недалеко розташований завод, сировину завозять, переробляють, сушать та ріжуть, а потім, як-от, яблука, на 100% експортують за кордон. А сушену моркву споживають лише в Україні – її закуповують консервні заводи, м’ясокомбінати та виробники швидкорозчинних супів. Також підприємство має свої площі, на яких самостійно культивує сировину, зокрема лікарські трави, низку олійних, як-от, льон та розторопшу. У недалекому майбутньому вирощуватимуть коріандр та гірчицю.

За якістю усієї сировини, з якою працюють на підприємстві, слідкує служба ВТК, яка приймає якісну сировину та визначає її якісні характеристики. Про те, за якими нормами працюють на підприємстві, розповідає Андрій Іншин: «Ми працюємо за радянською фармакопеєю (див. підверстку-довідку), оскільки наразі української немає. Частину сировини ми також сертифікуємо та визначаємо її якість за європейською фармакопеєю. Крім того, за якістю та безпечністю продукції слідкує внутрішня сертифікована лабораторія з радіології – вона визначає вміст цезію, стронцію».

Основними споживачами продукції Сумського підприємства є фірми, які виготовляють та фасують приправи, швидкорозчинні супи, також це м’ясокомбінати та консервні заводи. Підприємство конкурує, головним чином, з китайськими виробниками, які заполонили власними сушеними овочами та деякими прянощами український ринок. Нині потрібно докласти максимум зусиль, аби українці купували спеції, приправи та прянощі з власного лісу чи саду, адже рідне – смачніше та корисніше. Для того, аби страви українців були смачнішими, на «Сумифітофармації» планують розширювати асортимент. «З наступного року ми плануємо сушити коріння селери та пастернаку, оскільки завозити цю сировину з-за кордону дуже дорого, – розповідає Андрій Іншин. – В Україні культура споживання цих коренів зростає, зокрема їх почали активно використовувати у швидкорозчинних супах. Також цього року ми вперше виробили сушений кріп 100% з української сировини і отримали гарні результати. От щодо ягід ситуація трохи інша – у нас немає такого обладнання, аби отримувати якісний продукт». Решта обладнання на підприємстві – якісне та сучасне: для сушіння використовують вітчизняне, для нарізання – італійське, для подрібнення – з Польщі, Туреччини та Німеччини. Тут роблять усе, щоб кожна корисна та цінна трава чи квітка повертала нам здоров’я та гарний настрій.

Христина ДРОГОМИРЕЦЬКА

Підверстка – довідка

Лікарські засоби мають певні хімічні й фізичні властивості, а також певну фармакологічну активність. У них не повинно бути сторонніх домішок. Технологія виготовлення засобів має забезпечувати їх відповідну стандартну якість. Норми якості лікарської сировини, яку використовують для виготовлення лікарських засобів, встановлюють відповідні державні установи і публікують їх у вигляді спеціального збірника – Державної фармакопеї.

Фармакопея (з грец. pharmacon – лікарський засіб, отрута і роіео – роблю) – це збірник обов'язкових загальнодержавних стандартів і положень, що нормують якість лікарської сировини, лікарських засобів, лікарських препаратів, а також їх назв, правил виготовлення, зберігання, контролю та відпуску. Вимоги Фармакопеї обов’язкові для всіх підприємств, які виготовляють, зберігають, застосовують та контролюють лікарські засоби, які мають законодавчий характер.

У СРСР Фармакопейний комітет МОЗ СРСР систематично видавав Фармакопею. XI видання Фармакопеї здійснене в 1989 р. У Державній фармакопеї СРСР, згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, використана Міжнародна хімічна номенклатура лікарських речовин.

Вимоги щодо якості, активності лікарських засобів тощо ґрунтуються на найновіших експериментальних дослідженнях, а також на чинних міжнародних стандартах, розроблених ВООЗ. Вона систематично видає Інтернаціональну фармакопею для вдосконалення номенклатури лікарських засобів і вимог щодо їх якості.

За матеріали інтернет-сайта readbookz.com