Найбільшим виробником рибних консервів у Прибалтиці є компанія Brivais vilnis, яка працює з 1949 року. Це – перше підприємство Балтії, яке отримало номер ветеринарного нагляду LV 28 Z, який підтверджує те, що продукція відповідає вимогам директиви ЄС 91/493/ЕЄС і її можна експортувати у країни Європейського Союзу. Окрім того, компанія успішно продає свою продукцію на внутрішньому ринку та експортує її у понад 40 країн.
Нині Brivais vilnis виготовляє понад 70 видів різних консервів – в олії, у власному соку, з додаванням олії, рибні консерви у різних соусах, у тому числі у томатному, у різноманітній упаковці. Підприємство постійно працює над розширенням асортименту рибної продукції, зокрема Brivais vilnis – перше рибопереробне підприємство у Балтії та у країнах СНД, яке виготовляє ексклюзивні рибні консерви у желе: у кінці 2006 року Brivais vilnis почало виготовляти новий вид продукції – «Шпроти у желе». Нині асортимент групи желе поповнився такими видами: «Щука в желе» та «Сом в желе». Цей продукт аналогів не має, а новаторство полягає у тому, що замість традиційної олії використовують желе з морської капусти, яке сприяє виходу токсинів з організму і є натуральним продуктом.
Як розповів Олег Крикуненко, представник компанії Brivais vilnis в Україні, майже уся сировина, яку використовують на виробництві, – латвійська, за винятком атлантичної риби, яку привозять із Норвегії. Наступного року компанія виведе на ринок нові рибні позиції – тунець, лосось та горбушу. «Збільшення асортименту тісно пов’язане із тим, чи зможуть підтримати цю ініціативу наші філіали, чи спроможні вони донести нову продукцію до споживача, – розповідає Олег Володимирович. – Окрім того, збільшення продукції може певним чином вплинути на якість решти асортименту. А якщо під нашим брендом буде неякісна продукція, це вдарить по нашому авторитету. Саме тому все має бути на 100%». Найпопулярнішими продуктами з асортиментної лінійки компанії є «Ризькі» та «Царські» шпроти. У їх виробництві використовують лише 3% риби родини оселедцевих (салака, кілька тощо), оскільки решту – бракують, адже кожне рибинка повинна бути однакова за довжиною, величиною та іншим параметрам.
Такий відбір – тонка робота, але як результат – латвійські шпроти одні із найсмачніших та найпопулярніших у світі.
В Україні продукція Brivais vilnis продається лише у кількох національних мережах, а її дефіцит Олег Крикуненко пояснює тим, що в країні є дуже мало «достойних» мереж, які ефективно та чесно співпрацюють з виробниками та дилерами. Водночас на латвійському підприємстві є інша проблема – брак робочої сили: після вступу країни у ЄС компанія хоч і вийшла на зовнішній ринок, та охочих працювати стало менше, оскільки молодь виїжджає закордон.
Доповнювала рибний асортимент латвійського стенда на українській виставці компанія Melnsils. Заснована вона на березі Ризької затоки у 1995 році, а з 1997 року розпочала випуск рибних консервів. Основна продукція заводу – шпроти в олії, рибні тюфтелі, фрикадельки шпротний паштет та новинка в асортименті – обсмажена кілька у томатному соусі. Уся продукція виготовлена лише з балтійської риби. Окрім того, підприємство тісно співпрацює з Вентпільським рибоконсервним комбінатом, який виготовляє рибні консерви вже впродовж 60 років. Смакують продукцією компанії Melnsils не лише у Латвії, а й у Литві, Україні, Білорусі, Росії та Казахстані.

За давнім рецептом

Компанія Vetа – латвійський виробник алкогольних напоїв на натуральній сировині та за старовинними рецептурами, зокрема лікерів, гірких настоянок, джину, горілки, бренді. Заснована вона у 1991 році та є першою приватною фірмою у Латвії, яка отримала ліцензію на виробництво алкогольних напоїв. За словами Айваша Лутерса, директора з маркетингу та продажів компанії, у портфелі Vetа є 54 рецептури, хоча нині, відповідно до споживчих побажань та інтересів, у продажу – 20–25 алкогольних позицій. Половина асортименту у резерві, і якщо буде потреба та зацікавленість серед споживачів, компанія розпочне випуск будь-якого продукту із переліку.
Топовим продуктом фірми Veta є бальзам «Чорна смородина» (Upenu Grals), який виготовляють із концентрату чорної смородини, спирту та низки трав. «Усі компоненти бальзаму купажують, витримують та розливають у керамічну пляшку, – розповідає Айваш Лутерс. – Завдяки цій пляшці, на яку не впливає сонячне проміння, термін зберігання бальзаму необмежений, відмінні смакові властивості не втрачаються, продукт неможливо підробити, а сама тара «дружить» з природою, оскільки виготовлена із глини». Саме цей продукт, який почали виготовляти 1 рік тому, латвійський виробник привіз в Україну, аби зацікавити дилерів та споживачів. Продукцію компанії Veta споживають лише у Латвії та Литві, хоча нині триває активний пошук ділових партнерів у близькому та далекому зарубіжжі. Як зізнається Айваш Лутерс, вийти на чужий ринок інколи дуже складно через національні особливості та навіть ментальність людей. Наприклад, в Україні традиційним алкогольним напоєм є горілка, а моду на споживання бальзамів та лікерів ще потрібно розвивати. Допомагає у цьому латвійській компанії вступ країни у ЄС, завдяки якому суттєво потіснішали контакти латвійського виробника із закордонними партнерами. Участь в українській виставці – яскравий приклад.
Нині виробничі потужності компанії дають змогу виготовляти 1,5 млн одиниць продукції на рік, але для місцевого та внутрішнього ринків Veta випускає лише 600 тис. пляшок алкогольних напоїв, а це – 0,8% від кількості усіх таких напоїв на Латвійському ринку.
Молочні ріки Латвії

Чи не найповажнішим латвійським гостем на виставці «Весь світ харчування» було найбільше молокопереробне підприємство країни – Ризький молочний комбінат. Працює він з 1927 року та представляє на ринку 6 торгових марок. Зокрема, Rasa (молоко, кефір, сметана, вершки, вершкове масло, йогурт, кисломолочний сир, сметанні вироби, плавлені сири тощо), Lāse (молочні та йогуртові соки, фруктове молоко, вершки, сметанні вироби, дитячі йогурти тощо), TIO (молочні шейк-коктейлі, листкове морозиво, морозиво типу «ковбаса», морозиво сімейного типу у пачці тощо), Ekselence (морозиво у сімейній упаковці), Pols (морозиво у класичній упаковці), Limbažu piens (молоко, твердий сир, сметанні вироби, кефір, кисломолочний сир, вершкове масло тощо). Також в асортименті комбінату індустріальні продукти – сироватка та знежирене сухе молоко. Загалом, асортимент підприємства налічує близько 200 позицій.
Як розповів Варнес Кюштайнс, керівник експортного відділу Ризького молочного комбінату, уся продукція виготовлена лише із натуральної сировини. Експортують її у країни ЄС, Росію, Азербайджан, Казахстан та в інші країни. В Україні наразі молочної ризької продукції немає через відсутність дилера. Та у цьому напрямі на комбінаті активно працюють, адже, як зазначив Варнес Кюштайнс, «українці та литовці близькі ментально, ми маємо спільну історію і більшість із вас ще з радянських часів пам’ятає та знає, що балтійські продукти – якісні».

Без приправи не смакує

Латвійська компанія Velte L з 1996 року колекціонує старі «бабусині» рецепти народів світу. Але не просто так, а для того, аби відтворити їх на своєму виробництві та створити натуральні овочеві приправи з оригінальним смаком та універсальним застосуванням. Колекція приправ компанії під ТМ Evald є продуктом нового покоління, а особливість її у тому, що уся продукція виготовлена на основі перцево-овочевої та перцево-фруктової основі. За словами Валерія Яружного, директора компанії, в Україні аналогів таким приправам немає, як і самої латвійської продукції. Але не за горами той час, коли українці улюблені страви смакуватимуть із латвійськими приправами.

Детальніше про компанію Velte L читайте в інтерв’ю з Валерієм Яружним у наступних номерах газети.

Христина ДРОГОМИРЕЦЬКА