Незалежно від того, увійде наступного року Україна в СОТ чи ні, вітчизняні плодоовочівники вже зараз торгують на європейському ринку. Смаковита українська продукція безперечно до вподоби європейцям. От тільки плодоовочевий асортимент доволі бідненький. А процедура реєстрації нових сортів та гібридів триває майже 3 роки.

Про проблеми реєстрації нових сортів плодоовочевої продукції та про те, чим займається Інститут овочівництва та баштанництва в Україні, розповіла Лариса Расторгуєва, науковий співробітник Лабораторії наукової інформації.

– Історія створення Інституту овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук розпочалася в 1918 р. В цей час в Ботанічній секції сільськогосподарських справ у Харкові вперше розпочалися наукові дослідження овочевих культур. Згодом роботи продовжили в Інституті прикладної ботаніки та Українському науково-дослідному інституті Наркомзему УРСР. На його базі створили Український науково-дослідний інститут соцземлеробства. А з об’єднанням цих установ у січні 1947 р. постав Український науково-дослідний інститут овочівництва. Перед науковцями були поставлені такі завдання: виведення нових урожайних і високоякісних сортів овочевих, баштанних культур і картоплі; розробка та впровадження ефективних технологій їх вирощування, зберігання і переробки; економічне обґрунтування галузі та підготовка наукових кадрів в аспірантурі. З травня 1992 року установа має назву Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук (ІОБ УААН).

– Над чим працюють науковці інституту?

– Метою наукової діяльності є виведення високопродуктивних, стійких проти хвороб, шкідників, біотичних та абіотичних факторів сортів та гібридів овочевих і баштанних культур. Селекція відбувається на основі сучасних методів прикладної генетики, біотехнології технології.

Крім цього, інститут працює над ресурсозбережувальними технологіями виробництва екологічно безпечної овочевої та баштанної продукції для продовольчих і насіннєвих цілей на базі нових сортів та гібридів.

Науковці розробляють високоефективні технології зберігання свіжих овочів та маточників для отримання якісного насіннєвого матеріалу, нові методи комплексної переробки овочевої сировини.

Крім того, координується та ведеться система генетичних ресурсів рослин України, створюється національна колекція овочевих і баштанних культур та розробляються комплексні системи удобрювання, захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів.

Інститут також працює над розробкою організаційно-економічних і технологічних основ розвитку товарного овочівництва і насінництва в умовах ринкових відносин. Елітне насіння, вирощене в інституті за ліцензійними договорами, передається в господарства різних форм власності, які мають паспорт-патент для вирощування насіння першої репродукції, а сорти мають авторські свідоцтва і патенти.

– Скільки триває виведення нового сорту?

– Дуже довго – понад 10 років. Спочатку виводиться насіння, тоді тривалий термін тестується на стабільність сорту, згодом передається на аналіз і випробовування в Інститут експертизи. Якщо результати задовільні, продукт вноситься в державний реєстр.

Попри те, що нових сортів і гібридів виводиться багато, сама процедура реєстрації триває не менше 3 років. Європейські виробники щороку вводять у виробництво нові перспективні сорти і гібриди, отримуючи додатковий прибуток. Недосконалість української системи реєстрації знижує конкурентоздатність українських плодоовочівників.

– Хто фінансує наукову діяльність?

– Виділяються гроші з держбюджету, але, звичайно, недостатньо. Намагаємося й самі заробляти – вирощуємо і продаємо пакетоване і вагове насіння, готову продукцію, консервацію. Зараз багато охочих серйозно займатися овочівництвом, і їх не завжди влаштовує імпортне насіння. Також пропонуємо гідросівалку для висіювання моркви. Беремо участь у майже всіх спеціалізованих виставках в Україні, а за кордоном ще не були. Загалом, в інституті працює 248 осіб.

– Які основні набутки інституту на сьогоднішній день?

– Нині у структурі інституту 5 наукових відділів, які об’єднують 22 підрозділи, в тому числі відділи зонального овочівництва: Київська лабораторія закритого ґрунту, Черкаський сектор і Львівський сектор. До складу Інституту входять 5 науково-дослідних центрів: Дніпропетровський, Донецький, Київський, Сквирський та "Маяк" Чернігівської обл. Крім того, інститут координує 21 науково-дослідну установу з питань овочівництва.

На українському та закордонному ринку відомі високопродуктивні сорти пізніх капуст, наприклад, сорт капусти „Яна” брав участь у конкурсі „Кращий вітчизняний товар року 2005”. До смаку покупцям також різного роду овочеві консерви, зокрема дуже смачні консерви з дині.

За останні роки передано до виробництва 75 сортів і гібридів овочевих і баштанних культур, 19 технологічних розробок, які дозволяють значно зменшити енергозатрати на вирощування продукції у відкритому і закритому ґрунті. Велика увага приділяється збільшенню виробництва насіння: щорічно реалізується підприємствам і населенню області репродукційне та елітне насіння овочевих, баштанних культур та 150-200 тонн насіннєвої картоплі, а також свіжа та консервована продукція.

Підготувала Ксенія Федорів