Наказ «Про затвердження Вимог щодо ввезення...
Українські сировари відзначають, що до проблеми...
96% ягідних насаджень в 2018 році були закладені завдяки...
Негативна тенденція у внутрішньому виробництві...
Компанія SESVANDERHAVE (Бельгія), головний виробник насіння...
Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?
У 1993 р. в Україні було прийнято ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні. Технічні умови», розроблений Вінницьким проектно-конструкторським технологічним інститутом, Українським НДІ медичної реабілітації і курортології та Державним центром стандартизації і контролю якості природних лікувальних ресурсів.
За роки своєї чинності стандарт витримав багато критики та нарікань. До нього було внесено 26 поправок, які утруднювали його розуміння і користування ним, хоча й це не усунуло всіх його недоліків. Вимоги стандарту до якості води були застарілі та недосконалі. Оскільки курс України спрямований на інтеграцію в міжнародне співтовариство, то і підхід вимагає корінних змін у внутрішній політиці. Назріла потреба перевидати стандарт чи, точніше, розробити новий, вимоги якого гармоніюватимуть із вимогами європейських стандартів. Тому на заміну ДСТУ 878-93 було розроблено стандарт ДСТУ 878:2006 «Води мінеральні природні фасовані», в якому враховано багато вимог подібних європейських документів. Стандарт розроблено технічним комітетом «Природні та преформовані лікувальні ресурси» ТК 124, що був утворений на базі Українського НДІ медичної реабілітації та курортології. Проте Технічні комітети стандартизації повинні формуватися з урахуванням принципу представництва усіх зацікавлених сторін. До роботи в ТК залучаються на добровільних засадах уповноважені представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, науково-технічних та інженерних товариств, товариств споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці та фахівці, чого при проектуванні цього стандарту не відбулось.
До розробки ДСТУ 878:2006 не були залучені представники багатьох провідних інститутів і служб, не кажучи вже про виробників та інших зацікавлених сторін. Тобто з однієї сторони маємо новий стандарт, а з другого боку стандарт, який розроблений без врахування думок всіх зацікавлених і головне компетентних сторін. Чи можна його вважати чинним?
Проте 15 серпня 2006 р. ДСТУ 878:2006 набув чинності. Стандарт містить два основних нових моменти, які відповідають обов’язковим європейським вимогам – це відміна транспортування мінеральних вод від джерела до лінії розливу (мінеральна вода має подаватися до лінії розливу тільки по трубопроводу), а також відміна будь-якої обробки води, що може спричинити зміну хімічних і мікробіологічних властивостей. Проте до виконання стандарту, а особливо реалізації на виробництвах основних змін, які мали наблизити нас до європейського рівня якості продукції, мало хто був готовий. Не було враховано, що на впровадження нового стандарту, а особливо радикального, необхідний час і план. Тому дію ДСТУ 878:2006 було призупинено з метою надання підприємствам можливості для підготовки виробництва мінеральних вод. З тією ж метою Держспоживстандарт України разом з ТК 124 підготував проект наказу „Про відновлення дії ДСТУ 878:2006 та запровадження перехідного періоду”.Згідно з цим проектом чинність стандарту ДСТУ 878:2006 відновлюється 1 червня 2007 р., скасування ДСТУ 878-93 переноситься на 1 січня 2010 р.; виробники зобов’язані погодити: до 01.01.2008 р. проекти будівництва трубопроводів від каптажу до цеху фасування з наданням термінів уведення в експлуатацію; до 01.10.2008 р. акти введення в експлуатацію цехів фасування мінеральних вод, до 01.11.2008 р. – технологічні інструкції щодо промислового фасування мінеральних вод для їх узгодження у визначений термін. Як виробники вкладуться у ці терміни покаже час.
Нині в Україні виготовляють біля 300 найменувань мінеральних вод. Введення нового стандарту в декілька раз зменшить кількість найменувань води на українському ринку. Зрозуміло, щоб відповідати новим вимогам, більшість виробництв має частково чи повністю реконструювати свої підприємства. Це, в першу чергу, відіб’ється на малому бізнесі, оскільки на побудову 1 км трубопроводу витрачається 300–400 тис. грн. Підприємства поставлені в нерівні умови, оскільки виробництво може бути розташовані за 1,5–2 км від джерела, а може бути розташоване за 5–15 км, як у гірській місцевості Закарпаття. Можливим позитивним моментом цих змін стане зменшення кількості підробок мінеральних вод, але скільки тепер коштуватиме пляшка води? Можливо, часткове фінансування реорганізації водних (і не тільки) виробництв мала б взяти на себе держава? Отож, гармонізація стандарту висуває проблему часу, фінансової і технологічної можливості відповідати новим вимогам.
Проте проект нового наказу „Про відновлення дії ДСТУ 878:2006 та запровадження перехідного періоду” ще незатверджений, зрештою як і новий стандарт. Можливо, згідно з запропонованими зауваженнями (якщо такі будуть) програма введення нового стандарту в дію буде уточнена і змінена. Оскільки, зрозуміло, за один день і навіть за один рік у державах з недостатньо розвинутою економікою адаптувати стандарти, які роками діють у розвинених європейських країнах неможливо.
Ольга Круглова,
НУ «Львівська політехніка»
Додати до закладок | Підписатись | Версія для друку |
Від проекту до здавання під ключ
Серед підприємств, здатних якісно виконати весь комплекс робіт – від проектування до здавання під ключ як невеличких забійних пунктів, переробних цехів, так і потужних м’ясокомбінатів, чільне місце посідає «Консорціум «Кентавр».
Український ринок обладнання для аналізу молока представлений переважно продукцією закордонного виробництва. У нас її пропонують або дочірні підприємства, або компанії-представники чи дистриб’ютори. Для порівняння різновидів, функцій та можливостей аналізаторів молока проведено короткий огляд цього обладнання на українському ринку.
15/04/2019
|
124
|
15/04/2019
|
152
|
12/04/2019
|
56
|