Такий напис можна прочитати на одному з експонатів першого українського Музею пивоваріння – німецькому кухлі XIX ст. А приблизно 290 років тому у Львові запрацювала перша Львівська броварня, принаймні, така дата зафіксована у найдавніших документах з історії пивоваріння Львова. Тодішній бургомістр дав дозвіл на створення броварного цеху і сказав „варити пиво своє та добре”. Нині працівники „Львівської пивоварні” пишаються своїми традиціями та пильнують таємниці приготування хмільного напою, які передаються з покоління в покоління.

Саме у Львові, в першому українському Музеї пивоваріння, який урочисто відкрито 14 жовтня 2005 р. у день 290-річчя „Львівської пивоварні”, Ви матимете змогу прочитати Статут Львівських акціонерів товариства броварів 1897 р., побачити легендарну гальбу «Зоську» кінця XIX ст., названу на честь дружини колишнього власника броварні Домса, а також кухлі, старовинне обладнання для виробництва та зберігання пива, багату колекцію пивних етикеток та переглянути найцікавіший експонат – рецептурну книгу записів головного пивовара, яка датується початком XX ст.

На урочистому відкритті єдиного в Україні Музею пивоваріння були присутні інвестори, власники пивоварні, представники місцевої влади та гості міста. Інсценізоване дійство про початки заснування пивоварного цеху надало святу особливої атмосфери та повернуло глядачів дійства в далекі часи, коли пиво варили ченці, а містом їздили стародавні вози з мішками хмелю та діжками пива.

Врізка:

Пивоваріння у Львові розвивалось на початку XV ст. У Книзі обліку ремісничої діяльності зареєстровано відомості про те, що перші цехи броварів існували ще з 1382 р. У 1425 р. було укладено перший статут цеху броварів. У другій половині XVIII ст. граф Станіслав Потоцький дозволив ченцям-єзуїтам, які оселились в його володіннях, побудувати броварню, яка працює дотепер. Монастир та броварня були побудовані біля чотирьох артезіанських свердловин. Нині львівське пиво вариться саме з цієї води, яка проходить багаторівневе очищення, в тому числі крізь фільтр з піском.

Особливості варіння пива

Нині відомо, що для того, щоб зварити пиво, потрібно п’ять складових: солод, чиста вода, добрий хміль, якісні дріжджі і, як стверджує менеджер з якості Львівської пивоварні Оксана Дідик, найважливіша складова – душа пивовара. Адже пиво – живий продукт, який потребує особливої уваги.

Варниця Львівської пивоварні, обладнана сучасним обладнанням чеського виробництва, розташована в одній з найдавніших будівель, що збереглися (1906 р.). Всі процеси, які відбуваються у варниці сучасної пивоварні, автоматизовані (спостереження ведуться з пульта керування комп’ютера).

Залежно від того, яке пиво хоче виготовити пивовар, саме тут закладається сировина. В установку з бункерів подається солод (пророслі та висушені зерна ячменю або пшениці) різних сортів: ячмінний – світлий і карамельний та пшеничний, в різних пропорціях, залежно від сорту пива та його властивостей. Якщо пиво варитимуть світле, то додають світлий солод, якщо темне – карамельний або палений. Подрібнення солоду проводять для покращення процесу вилучення з нього екстрактивних речовин, які переходять в розчин при затиранні (процес витримки пива в заторному чані).

В одну ємкість закладають близько 8,5 тонни подрібненого солоду. Далі солод змішують з водою у заторному чані та витримують при певній температурі, адже від цього залежатимуть смакові властивості пива.

Затор(суміш води з дробленим солодом) надходитьу фільтраційний чан з дірчастим дном, де відбувається відділення подрібненого солоду (дробини) від рідини (сусла).Сусломназивають розчин, який містить цукри, що утворилися під час затирання солоду. А вже у сусловарний котел додають основний продукт, який додає пиву гіркоти – хміль. Львівські пивовари використовують різні хмелепродукти для того, щоб пиво мало гіркий, хмелевий аромат.

Далі сусло, яке, як того вимагає технологія, кипить 90 хв., передають на стадію бродіння в бродильні танки, саме там відбуваються процеси бродіння, доброджування та дозрівання пива. Пиво бродить і доброджує в одній ємкості. Бродіння – процес зброджування цукрів сусла дріжджами, в результаті чого утворюється алкоголь і вуглекислота, який триває 7 днів. Далі йде процес доброджування – формування смаку і аромату пива, а також насичення його вуглекислотою. Пиво охолоджують до дуже низьких температур, відбувається процес біологічної стабілізації пива. На території „Львівської пивоварні” працює 24 бродильні танки (умовно 250 тис. ящиків пива в одному танку).

Пиво бродить, витримується, а тоді – фільтрується (звільняється від залишкових дріжджів, залишків білку), після чого стає прозорим і набуває відповідного блиску. Далі практично готове пиво передають у форфаси – ємкості, в яких воно зберігається певний період часу до моменту розливу в пляшки чи кеги.

Центральна виробнича лабораторія

За контроль якості пивної продукції на „Львівській пивоварні” відповідає головний пивовар, розповідає О. Дідик, проводячи в приміщення Центральної виробничої лабораторії, яка має два відділи. Саме тут визначають пиво, яке „може захворіти”, і проводять такі аналізи: фізико-хімічні, мікробіологічні та сенсорну оцінку. Процесам можливого „захворювання” пива можна запобігти і „вилікувати” напій, втрутившись у виробничий процес. Звичайно, що якість перебігу технологічного процесу виготовлення пива визначається за допомогою спеціального обладнання.

На „Львівській  пивоварні” працює також власна група дегустаторів, яка складається з 12 осіб. Це люди, які пройшли спеціальне навчання, адже щоб стати кваліфікованим дегустатором, треба вміти розрізняти 20 запахів.

У мікробіологічному відділенні лабораторії працівники пивоварні слідкують за здоров’ям дріжджів. Саме вони продукують основну масу ароматичних речовин, які містяться в напої. От тільки расу дріжджів підприємства тримають у суворій таємниці. В посівній лабораторії дріжджі проходять також спеціальну перевірку на наявність інфекції, яка могла б з’явитись, наприклад, в процесі транспортування.

Кімната стійкості пива

Для того, щоб проконтролювати якість пива, розлитого протягом року, львівські пивовари зберігають його у спеціальному приміщенні. Якщо споживач чимось незадоволений, то можна з’ясуватипричину, проаналізувавши певний зразок. На львівському підприємстві існує інтегрована система управління якістю і довкіллям, тому думка споживача є дуже важливою.

Працівники підприємства переконані, що від інших броварень їх відрізняє цікава історія та давня традиція, а в стінах Музею сучасного типу, відкритого на території ВАТ „Львівська пивоварня”, витає дух справжньої легенди, і там продовжують досліджувати невідомі сторінки становлення та розвитку пивоварної галузі в Україні.

Оксана Сворик.